Марина - Жанна Агузарова

Прохлада ветерка

Горит рассвет — течёт река

Спешил, но уходя успел

Сказать, что разлюбил тебя

Ты любишь громкий смех

Ты хочешь быть счастливей всех,

А у любви твои глаза

И тушь течёт с ресниц, с ресниц

Марина, Марина

Не плачь!

Поток дождя в огне

Померк рассвет — не течь реке,

А у любви твои глаза

И ты грустишь одна, одна

Ты любишь громкий смех

Ты хочешь быть счастливей всех

Вернувшись, он сказал: «Прости!»

Но не простишь ты, не простишь!

Марина, Марина

Не плачь!

На весь простор весна прольёт

Свой солнечный мотив

Теперь ты не одна — одна,

Но той любви не позабыть

А жизнь идёт вперёд

И без любви тебе не жить!

Горит рассвет, река течёт

Не плачь, любовь к тебе придёт!

Марина, Марина

Не плачь!

Прохолода вітерця

Горить світанок - тече річка

Поспішав, але йдучи встиг

Сказати, що розлюбив тебе

Ти любиш гучний сміх

Ти хочеш бути щасливішим за всіх,

А у любові твої очі

І туш тече з вій, з вій

Марина, Марина

Не плач!

Потік дощу в вогні

Померк світанок - не текти річці,

А у любові твої очі

І ти сумуєш одна, одна

Ти любиш гучний сміх

Ти хочеш бути щасливішим за всіх

Повернувшись, він сказав: «Пробач!»

Але не пробачиш ти, не пробачиш!

Марина, Марина

Не плач!

На весь простір весна проллє

Свій сонячний мотив

Тепер ти не одна — одна,

Але того любові не забути

А життя йде вперед

І без любові тобі не жити!

Горить світанок, річка тече

Неплач, любов до тебе прийде!

Марина, Марина

Не плач!