Мёртвые души - Жак Энтони

Детка, не проси, детка, не проси

Детка, не проси меня любить тебя

Детка, не проси

Детка, не проси меня любить тебя

Детка, не проси

Детка, не проси, детка, не проси

Детка, не проси меня любить тебя

Детка, не проси

Детка, не проси

Детка, не проси меня любить тебя

Нет-нет, я иду наверх и

Все эти взаимоотношения — бред ведь

Всё ради дела, я весь в этом

Лишь время — это то, что имеет вес

Не имея денег я влез в их рэп

И порезал их всех на стейки, зачем это?

Я не ищу причин идти на поводу инстинктов

Псих, говорят, тот ещё тип

Чтобы покалечить этот бит мне не нужен мотив

Дай дыма глоток и увидишь

Как я занимаюсь любовью с мелодией

Вроде ей нравится всё,

Но проходит минута и мне нужно ещё

Я беру микрофон и летаю с другой

Другая тональность и ритм новый

Размер интонации и темп свежо звучит

Я называю это «долбанный голод»

На моём яблоке город дорог

Делаю вдох

И снова я лёг на пару нот

Мои губы целую тебя перед сном,

Но я думаю о том, как ебу микрофон

Шедевр готов, результат на лицо

Снова и снова, снова, и снова

Шедевр готов, результат на лицо

Снова и снова, снова, и снова

Шедевр готов, результат на лицо

Мои деньги не стоят на месте

То их нет, то есть

Все за одного горой, мы там, где ловим место

Я не я, когда не пахнут новым ароматом суки

Сутки на отходниках, как ни как

Скоро умирать

Не вникай, тебе не понять

Если не один из нас

Потомственный аристократ

Вниз никак, тут и закат моя заря

Наверняка так мало тех, кто солидарен

В ней одна рука, две, три, пять

И так пока не хватит нам до потолка достать хотя б

Несу ответ за тех, кто разбирает тексты моих песен

Я говорю, что делать, они делают, хоть не отец им

Никуда не деться от последствий

Мои мокрые пальцы в отвязной подруги с четвертого курса

Хочу превзойти человека, как мне говорил Заратустра

Ведь как бы я не был хорош, я уверен, что мог быть лучше

Мои письмена сожжены мной

Как Гоголем «Мёртвые души»

Мои письмена сожжены мной

Как Гоголем «Мёртвые души»

Мои письмена сожжены мной

Как Гоголем «Мёртвые души»

Мои письмена сожжены мной

Как Гоголем «Мёртвые души»

Мои письмена

Мои письмена

Мои письмена

Мои письмена

Дитино, не проси, дитинко, не проси

Дитино, не проси мене любити тебе

Дитино, не проси

Дитино, не проси мене любити тебе

Дитино, не проси

Дитино, не проси, дитинко, не проси

Дитино, не проси мене любити тебе

Дитино, не проси

Дитино, не проси

Дитино, не проси мене любити тебе

Ні-ні, я іду вгору і

Всі ці взаємини — марення

Все заради справи, я весь у цьому

Лише час — це те, що має вагу

Не маючи грошей я вліз у їх реп

І порізав їх всіх на стейки, навіщо це?

Я не шу шукаю причин йти на щодо інстинктів

Псих, кажуть, той ще тип

Щоб покалічити цей біт мені не потрібен мотив

Дай диму ковток і побачиш

Як я займаюся любов'ю з мелодією

Начебто їй подобається все,

Але проходить хвилина і мені потрібно ще

Я беру мікрофон і літаю з іншою

Інша тональність і ритм новий

Розмір інтонації та темп свіжо звучить

Я називаю це «довбаний голод»

На моєму яблуку місто доріг

Роблю вдих

І знову я ліг на пару нот

Мої губи цілую тебе перед сном,

Але я думаю про те, як ебу мікрофон

Шедевр готовий, результат на обличчя

Знову і знову, знову, і знову

Шедевр готовий, результат на обличчя

Знову і знову, знову, і знову

Шедевр готовий, результат на обличчя

Мої гроші не коштують на місці

То їх немає, то є

Все за одного горою, ми там, де ловимо місце

Я не я, коли не пахнуть новим ароматом суки

Доба на відходниках, як ні як

Скоро вмирати

Не вникай, тобі не зрозуміти

Якщо не один з нас

Нащадковий аристократ

Вниз ніяк, тут і захід моя зоря

Напевно, так мало тих, хто солідарний

В ній одна рука, дві, три, п'ять

І так поки не вистачить нам до стелі дістати хоча б

Несу відповідь за тих, хто розбирає тексти моїх пісень

Я кажу, що робити, вони роблять, хоч не батько їм

Нікуди не дітися від наслідків

Мої мокрі пальці у відв'язній подруги з четвертого курсу

Хочу перевершити людину, як мені казав Заратустра

Адже як би я не був гарний, я впевнений, що міг бути краще

Мої письмена спалені мною

Як Гоголем «Мертві душі»

Мої письмена спалені мною

Як Гоголем «Мертві душі»

Мої письмена спалені мною

Як Гоголем «Мертві душі»

Мої письмена спалені мною

Як Гоголем «Мертві душі»

Мої письмена

Мої письмена

Мої письмена

Мої письмена