Наркомания полнолуния - Зга

Увела меня в мир безумия

Наркомания полнолуния.

По рукам своим алой ниткою

Заклинание бритвой вытку я.

В свете лунного огня

стану, благословясь.

За положенную грань

выйду, перекрестясь,

В чисто поле, где течёт

огненная река,

Стихнуть боли не даёт

огненная река.

— Чем же мне тебя гасить,

огненная река,

Твоего огня не пить,

огненная река?

— Банным лиственным венком

ты загаси меня,

Раз не хочешь больше знать

ты моего огня…

Соберу венок из разрыв-травы,

Положу его возле головы.

Утечёт река, уползёт змея

Наркомании полнолуния

Забрала мене в світ безумства

Наркоманія повні.

По руках своїм червоною ниткою

Заклинання бритвою витоку я.

У світлі місячного вогню

стану, благословляючись.

За покладену грань

вийду, перехрестясь,

У чисто полі, де тече

вогняна річка,

Стихнути болю не дає

вогняна річка.

— Що мені тебе гасити,

вогняна річка,

Твого вогню не пити,

вогняна річка?

— Банним листяним вінком

ти загаси мене,

Якщо не хочеш більше знати

ти мого вогню…

Зберу вінок з розрив-трави,

Покладу його біля голови.

Втече річка, повзе змія

Наркоманії повного місяця