Andjela - Zdravko Colic

Anđela kraj prozora osvane

Anđela i kad ode njena sjenka ostane

Anđela čeka nekog kog nije vidjela do sad

Anđela prahom čežnje posuta

Anđela pritajena i uplašena kao košuta

Anđela, malo pile, nježnog perja

Pred olujom licemjerja

Na njoj ljetna haljina bijela

Pod njom miris pokislih ruža i maja

Nad njom vila jesenja vijenac oplela

Za njom viju snjegovi dugo, bez kraja

Sve pjesme, sve arije moj poklon su tek

K’o pismo pod jastuk njen, svilen i mek

I to, to sve, sve to, riječ dv’je

Anđela, sjetna dama pikova

Anđela, izgubljeno dijete u vrevi grubih likova

Anđela, zavedena stihovima

Izmišljenim ljubavima

Na njoj tajni pogledi moji

Po njoj moji poljupci krišom, posvuda

Nad njom zvijezda ljubavi moje postoji

Za njom moj život k’o pijan krivuda zauvijek

Sve pjesme, sve arije moj poklon su tek

K’o pismo pod jastuk njen, svilen i mek

I to, to sve, sve to, riječ dv’je (x2)

Анжела світалася біля вікна

Анжела, навіть коли її тінь відходить, залишається

Анжела чекає на когось, кого раніше не бачила

Анжела посипана тугою пудрою

Анжела причаїлася й налякала, як лань

Янгол, курочка, ніжні пір’їнки

Перед бурею лицемірства

Вона одягнена в білу літню сукню

Під ним — аромат кислих троянд і майї

Над нею фея осіння сплела вінок

Сніг йшов давно, без кінця

Всі пісні, всі арії - це лише мій подарунок

Як лист під її подушкою, шовковистий і м’який

І це, те все, все те, слово друге

Анжела, меланхолійна пікова дама

Анжела, загублена дитина в суєті грубих характерів

Ангел, спокушений віршами

Вигадані кохання

Мої таємні погляди на неї

З нею мої поцілунки таємно, скрізь

Над нею зірка мого кохання

Для неї моє життя — як п’яний меандр назавжди

Всі пісні, всі арії - це лише мій подарунок

Як лист під її подушкою, шовковистий і м’який

І це, те все, все те, слово два (x2)