Svadbarskim Sokakom - Zdravko Colic

Skrenem katkad slučajno il ne

U onaj sokak kojim svadbe prolaze

Do tog ugla brojim korake

A od tog ugla dalje brojim poraze

Obično s jeseni i kad je oblačno

Odbjegla sjenka mi se vrati konačno

Uzalud mijenjam adrese

Sam crni vrag mi je donese tu

I vješto smislim nešto utješno

U tom sam dobar, kažu, to najbolje znam

Trudim se, ne uvijek uspješno

Tragove svoje da sam sebi zavaram

Obično noću kad je vjetrovito

Samoća napusti svoje korito

Ta mutna rijeka poplavi poljane sjećanja u glavi svud

I naprosto se tuga desi

Jer naprosto si tu gdje jesi

I naprosto je trista čuda

Predrasuda sad između nas

Kad ljubav umre jedan žali

Kad ljubav umre jednom fali

I bome nije lako

Kad naiđe sokakom kojim svadbe prolaze

Ponekad još osjetim tvoj dah

Kao nekad kad se okreneš u snu

Kao lahor dirne me na mah

Kad smo i čaša i ja prilično pri dnu

Obično uvijek i sličnim danima

Prošlost se navali kao planina

Na tom ću vrhu da sazrem

Jer samo s njega nekad nazrem nas

I naprosto se tuga desi

Jer naprosto si tu gdje jesi

I naprosto je trista čuda

Predrasuda sad između nas

Kad ljubav umre jedan žali

Kad ljubav umre jednom fali

I bome nije lako

Kad naiđe sokakom kojim svadbe prolaze (x3)

Звертаюся іноді випадково чи ні

В тій алеї, де проходять весілля

Я рахую кроки до цього кута

І з цього боку я рахую поразки

Зазвичай восени і коли хмарно

Тінь, що втекла, нарешті повернулася до мене

Я даремно міняю адреси

Сам чорний диявол приніс мені туди

І я вміло придумую щось втішне

Я вмію, мовляв, це краще знаю

Я намагаюся, не завжди вдало

Щоб обдурити власні сліди

Зазвичай вночі, коли вітер

Самотність покидає своє корито

Ця каламутна річка всюди заливає поля спогадів у моїй голові

А смуток просто буває

Тому що ти просто там, де ти є

А є просто триста чудес

Зараз між нами упередження

Коли вмирає любов, людина шкодує

Коли любов помирає, коли вона зазнає невдачі

І це непросто

Коли він натрапить на алею, якою проходять весілля

Іноді я все ще відчуваю твій подих

Як колись обертався уві сні

Це торкається мене, як вітерець

Коли і стакан, і я майже на дні

Зазвичай завжди в однакові дні

Минуле мчалося, як гора

Я дозрію на цьому піку

Бо тільки від нього я іноді бачу нас

А смуток просто буває

Тому що ти просто там, де ти є

А є просто триста чудес

Зараз між нами упередження

Коли вмирає любов, людина шкодує

Коли любов помирає, коли вона зазнає невдачі

І це непросто

Коли він натрапить на алею, через яку проходять весілля (х3)