Автозак - Заточка

Мы случайно встретились здесь с тобой

Я растворился в твоих глазах

Какое счастье, что мусор злой

Нас вместе посадил в автозак

За то, что почки болят

За то, что нос теперь сломан

И за то, что я встретил тебя

Спасибо мусору злому

Я вышел как-то на прогулку, лето, птичек пенье

И вдруг увидел тебя на митинге на тверской

Ты улыбнулась мне, а уже через мгновенье

Тебе прилетело в голову дубинкой мусорской (пам)

В штанах будто сработал подъемный кран

И промелькнула мысль: мы идеальная пара,

Но я не понял, была ли между нами искра

Или это из твоих глаз после того удара?

Ты отбивалась, как могла, крутилась, как юла

Пинаясь и, пища, кусаясь, вереща,

Но всё, что видел я тогда — грациозную лань

Которую люди в скафандрах лупят по щам

И вы, наверное, спросите: вмешаться не пора ли?

(А?)

Говно вопрос!

Без вас знаю, нашли тихоню

Кричу им: «Э, суки бля, вы там руки убрали!

Пустите ее!»

После этого ничё не помню

Мы случайно встретились здесь с тобой

Я растворился в твоих глазах

Какое счастье, что мусор злой

Нас вместе посадил в автозак

За то, что почки болят

За то, что нос теперь сломан

И за то, что я встретил тебя

Спасибо мусору злому

Неплохо было бы начать фильтровать базар

Ты права

Мент нас утрамбовывает в автозак

Как дрова

Пусть эта песня ваще не о том

Что настоящую любовь найти не легко

Наше влечение ярче твоих гематом,

А расставание страшнее моих синяков

Не убивай мою искру любовного запала

Дай нам побыть наедине хоть немного, сержант!

Как будто осень на дворе, вдруг похолодало

Да и либералы, как пожухлые листья лежат

И весь мир вокруг будто остановился

Нет ничего, кроме взгляда твоего

Я говорю тебе: «Слышь, я кажется влюбился»

А ты в ответ мне прошептала: «Путин вор»

Мы случайно встретились здесь с тобой

Я растворился в твоих глазах

Какое счастье, что мусор злой

Нас вместе посадил в автозак

За то, что почки болят

За то, что нос теперь сломан

И за то, что я встретил тебя

Спасибо мусору злому

И вот опять в приёмнике толпа ребят

Как зубы зверя клацают стальные двери

Детка, я взял всю вину на себя

Да только хитрый следователь не поверил

И пусть сейчас мы не вместе

Скоро снова пересекутся пути

Я буду ждать тебя на этом же самом месте

Через, примерно, от двух до пяти

Мы случайно встретились здесь с тобой

Я растворился в твоих глазах

Какое счастье, что мусор злой

Нас вместе посадил в автозак

За то, что почки болят

За то, что нос теперь сломан

И за то, что я встретил тебя

Спасибо мусору злому

Ми випадково зустрілися тут із тобою

Я розчинився в твоїх очах

Яке щастя, що сміття зле

Нас разом посадив у автозак

За те, що нирки болять

За те, що ніс тепер зламаний

І за те, що я зустрів тебе

Спасибі сміттю злому

Я вийшов якось на прогулянку, літо, пташок спів

І раптом побачив тебе на мітингу на тверській

Ти посміхнулася мені, а вже за мить

Тобі прилетіло в голову палицею сміттєвою (пам)

У штанах ніби спрацював підйомний кран

І промайнула думка: ми ідеальна пара,

Але я не зрозумів, чи була між нами іскра

Чи це з твоїх очей після того удару?

Ти відбивалася, як могла, крутилася, як дзиґа

Пинаючись і, їжа, кусаючись, верещачи,

Але все, що я тоді бачив — граціозну лань

Яку люди в скафандрах б'ють по щах

І ви, напевно, запитаєте: втрутитися чи не час?

(А?)

Говне питання!

Без вас знаю, знайшли тихоню

Кричу їм: «Е, суки бля, ви там руки забрали!

Пустіть її!»

Після цього нічого не пам'ятаю

Ми випадково зустрілися тут із тобою

Я розчинився в твоїх очах

Яке щастя, що сміття зле

Нас разом посадив у автозак

За те, що нирки болять

За те, що ніс тепер зламаний

І за те, що я зустрів тебе

Спасибі сміттю злому

Непогано було б почати фільтрувати базар

Ти права

Мент нас утрамбовує в автозак

Як дрова

Нехай ця пісня ваще не про те

Що справжнє кохання знайти не легко

Наш потяг яскравіший за твої гематом,

А розлучення страшніше моїх синців

Не вбивай мою іскру любовного запалу

Дай нам побути наодинці хоч трохи, сержанте!

Наче осінь надворі, раптом похолодало

Та й ліберали, як пожухле листя лежать

І весь світ довкола ніби зупинився

Немає нічого, крім твого погляду

Я говорю тобі: «Чуєш, я здається закохався»

А ти у відповідь мені прошепотіла: «Путін злодій»

Ми випадково зустрілися тут із тобою

Я розчинився в твоїх очах

Яке щастя, що сміття зле

Нас разом посадив у автозак

За те, що нирки болять

За те, що ніс тепер зламаний

І за те, що я зустрів тебе

Спасибі сміттю злому

І ось знову в приймальнику натовп хлопців

Як зуби звіра клацають сталеві двері

Дитинко, я взяв всю провину на себе

Та тільки хитрий слідчий не повірив

І нехай зараз ми не разом

Скоро знову перетнуться шляхи

Я чекатиму тебе на цьому ж самому місці

Через приблизно від двох до п'яти

Ми випадково зустрілися тут із тобою

Я розчинився в твоїх очах

Яке щастя, що сміття зле

Нас разом посадив у автозак

За те, що нирки болять

За те, що ніс тепер зламаний

І за те, що я зустрів тебе

Спасибі сміттю злому