24 Monate - Zate

Wie man denkt, vielleicht hab' ich 24 Monate gepennt

Ich wach' nicht auf, weil ich weiß, es ist nicht echt

Kann nix sagen außer, «Vielleicht haben sie recht»

Und ich hatte einfach Pech und die Zeit hat sich gerächt

Vielleicht haben sie alle recht

Und das Auto, was wir fuhr’n, ist vor Monaten gecrasht

Vielleicht hatten wir nur Pech, vielleicht halten wir das aus

Wenn die Probleme komm’n bei Nacht, dann schalt das Licht halt nicht mehr aus

Jeder Sturm wütet im Haus, deswegen kam ich selten heim

Und schaute weg, wenn du mir schreibst, so soll es eigentlich nicht sein

Denn war ich da, war’n wir allein, behaupten Mauern wär'n ein Stein

Wenn man im Glashaus, dann wird selbst jeder Kiesel zu dei’m Feind

Aber alles gut, kein Drama, wenn die ganze Welt uns zuschaut

Geht 'ne andre Tür auch auf, wenn man die erste Tür doll zuhaut?

Oder hört man uns noch streiten, wenn man all das nicht mehr hochholt?

Oder ist man schon am Ziel, wenn man nicht losläuft?

Ich weiß nicht

Es gibt wirklich viele Fragen, die mich quäl'n

Sind Probleme denn schon fort, wenn man es schafft, sie nicht zu seh’n?

Sind wir wirklich so sehr anders, seit wir beide uns nicht kenn’n?

Oder war’n wir uns nie fremd und es ist anders, wie man denkt?

Vielleicht hab' ich 24 Monate gepennt

Ich wach' nicht auf, weil ich weiß, es ist nicht echt

Kann nix sagen außer, «Vielleicht haben sie recht»

Und ich hatte einfach Pech und die Zeit hat sich gerächt

Vielleicht hab' ich 24 Monate gepennt

Ich wach' nicht auf, weil ich weiß, es ist nicht echt

Kann nix sagen außer, «Vielleicht haben sie recht»

Und ich hatte einfach Pech und die Zeit hat sich gerächt

Vielleicht haben sie alle recht

Und ich hab' einfach schlecht geschlafen und kein’n da, der mich grad weckt

Vielleicht hatte ich nur Pech, vielleicht einfach keine Zeit

Um das zu finden, was du brauchst, haben 24 nicht gereicht

Vielleicht war es auch nicht falsch, nur nicht gut genug geplant

Denn es konnt ja keiner ahn’n, dass du und ich so war’n

Vielleicht heilt die Zeit auch Wunden, sodass alles doch zu geh’n scheint

Aber heilt die Zeit auch Wunden, wenn der Zeiger plötzlich steh’n bleibt?

Sag mir, bist du jemand anders, wenn dich niemand draußen kennt?

Oder sind Sorgen wirklich fort ab dem Moment, wo man sich trennt?

Gegensätze zieh’n sich an, doch ist nicht fair, wenn einer kämpft

Ist das Funkeln denn noch da, wenn es nicht glänzt?

Ich weiß nicht

Es gibt wirklich viele Fragen, die mich quäl'n

Vielleicht warst du ja auch blind und hast mich Jahre nicht geseh’n

Aus den Augen, aus dem Sinn, seit wir beide uns nicht kenn’n

Oder war’n wir uns nie fremd und es ist anders, wie man denkt?

Vielleicht hast du 24 Monate gepennt

Und wachst nicht auf, weil du weißt, es ist nicht echt

Kannst nix sagen außer, «Vielleicht haben sie recht»

Und du hattest einfach Pech und die Zeit hat sich gerächt

Vielleicht hab' ich 24 Monate gepennt

Ich wach' nicht auf, weil ich weiß, es ist nicht echt

Kann nix sagen außer, «Vielleicht haben sie recht»

Und ich hatte einfach Pech und die Zeit hat sich gerächt

Як ви могли подумати, можливо, я спав 24 місяці

Я не прокидаюся, тому що знаю, що це нереально

Не можу сказати нічого, крім: "Можливо, ти правий"

А мені просто не пощастило і час помстився

Можливо, у них все гаразд

А машина, якою ми їхали, розбилася кілька місяців тому

Можливо, нам просто не пощастило, можливо, ми впораємося

Якщо проблеми виникають вночі, більше не вимикайте світло

Кожна гроза лютує в домі, тому я рідко приходив додому

І відвів погляд, коли ти мені пишеш, це не так, як має бути

Тому що коли я був там, ми були самі, стверджували, що стіни були каменем

Якщо ви живете в скляному будинку, навіть кожен камінчик стає вашим ворогом

Але все добре, без драми, коли на нас дивиться весь світ

Чи відкриваються інші двері, якщо ви сильно грюкнете першими?

Або ти все ще чуєш, як ми сперечаємося, якщо більше не згадуєш про це?

Або ви вже досягли своєї мети, якщо не почнете бігати?

я не знаю

Мене справді багато мучать питання

Проблеми вже зникли, коли вам вдається їх не бачити?

Ми справді такі різні, оскільки обидва не знаємо одне одного?

Або ми ніколи не були чужими і це не те, що ви думаєте?

Можливо, я спала 24 місяці

Я не прокидаюся, тому що знаю, що це нереально

Не можу сказати нічого, крім: "Можливо, ти правий"

А мені просто не пощастило і час помстився

Можливо, я спала 24 місяці

Я не прокидаюся, тому що знаю, що це нереально

Не можу сказати нічого, крім: "Можливо, ти правий"

А мені просто не пощастило і час помстився

Можливо, у них все гаразд

А я просто погано спав і нікого не було, щоб мене розбудити

Можливо, мені просто не пощастило, можливо, я просто не встиг

Щоб знайти те, що вам потрібно, 24 було недостатньо

Можливо, це було не так, просто недостатньо добре сплановано

Бо ніхто не міг припустити, що ми з тобою такі

Можливо, час і рани лікує, щоб все нібито вийшло

Але чи час також лікує рани, коли рука раптом зупиняється?

Скажи мені, ти хтось інший, коли ніхто ззовні тебе не знає?

Або турботи справді зникли з моменту вашого розриву?

Протилежності притягуються, але несправедливо, коли один бореться

Чи є блиск, якщо він не блищить?

я не знаю

Мене справді багато мучать питання

Можливо, ти теж був сліпим і не бачив мене роками

Подалі від очей, подалі, бо ми обоє не знайомі

Або ми ніколи не були чужими і це не те, що ви думаєте?

Можливо, ви спали 24 місяці

І не прокидайтеся, знаючи, що це нереально

Не можу сказати нічого, крім: "Можливо, вони мають рацію"

А вам просто не пощастило і час помстився

Можливо, я спала 24 місяці

Я не прокидаюся, тому що знаю, що це нереально

Не можу сказати нічого, крім: "Можливо, ти правий"

А мені просто не пощастило і час помстився