Я уже не здесь - Забытая память

Белых стен моё лицо дарит доброту в глазах,

А я уже не здесь, а я уже не здесь.

И открытое окно поёт свежестью для вас,

А я уже не здесь, а я уже не здесь.

И закончилась война между небом и землёй,

А я уже не здесь, а я уже не здесь.

И любимый мокрый снег очень хочет быть со мной,

А я уже не здесь, а я уже не здесь.

А деревья по весне показали красоту,

А я уже не здесь, а я уже не здесь.

И в подъезде у окна написали — я люблю,

А я уже не здесь, а я уже не здесь.

И святая красота стала снова красотой,

А я уже не здесь, а я уже не здесь.

И в твоих глазах слеза перестала быть слезой.

А я уже не здесь, а я уже не здесь.

Больно

А теперь запели псы, да завыли голоса,

А я уже не здесь, а я уже не здесь.

И куда-то подевалась проклятая тоска,

А я уже не здесь, а я уже не здесь.

И сырой кусок любви не доест врождённый страх.

А я уже не здесь, а я уже не здесь.

И не будут гибнуть звери на твоих святых руках,

А я уже не здесь, а я уже не здесь.

Больно

А избитые щенки лижут небо языком,

В перевёрнутой луне на разрезе добрых глаз.

Им как нам нужна вода, им как нам нужна любовь,

Но запрет идёт с небес — там не любят нас.

Видно вечер догорит в красных слёзах снегирей,

И коварные глаза с неба будут в нас смотреть.

И подъездный наш король не подарит нам коней,

Наши мысли как окно будут медленно скрипеть.

Больно

Больно

Больно

Больно

Білих стін моє обличчя дарує доброту в очах,

А я вже не тут, а я уже не тут.

І відкрите вікно співає свіжістю для вас,

А я вже не тут, а я уже не тут.

І закінчилася війна між небом і землею,

А я вже не тут, а я уже не тут.

І улюблений мокрий сніг дуже хоче бути зі мною,

А я вже не тут, а я уже не тут.

А дерева по весні показали красу,

А я вже не тут, а я уже не тут.

І в під'їзді біля вікна написали — я люблю,

А я вже не тут, а я уже не тут.

І свята краса стала знову красою,

А я вже не тут, а я уже не тут.

І в твоїх очах сльоза перестала бути сльозою.

А я вже не тут, а я уже не тут.

Боляче

А тепер заспівали пси, так завили голоси,

А я вже не тут, а я уже не тут.

І кудись поділася проклята туга,

А я вже не тут, а я уже не тут.

І сирий шматок любові не доїсть вроджений страх.

А я вже не тут, а я уже не тут.

І не гинуть звірі на твоїх святих руках,

А я вже не тут, а я уже не тут.

Боляче

А побиті цуценята лижуть небо язиком,

У переверненому місяці на розрізі добрих очей.

Їм як нам потрібна вода, ним як нам потрібна любов,

Але заборона йде з небес — там не люблять нас.

Видно вечір догорить у червоних сльозах снігурів,

І підступні очі з неба будуть у нас дивитись.

І під'їзний наш король не подарує нам коней,

Наші думки як вікно повільно рипітимуть.

Боляче

Боляче

Боляче

Боляче