Niquer ma vie - Youssoupha

Mes potes ont niqué ma vie, fallait qu’j’le dise

L’amitié est chose fragile mais, putain, fallait qu’j’me vide

Fallait qu’je vive dans ce HLM de merde à Cergy

Fallait qu’j’me brise dans une ghetto-mentale qui m’a asservi

La sère-mi, c’est un concept interminable

À cause des potes, j’ai failli finir comme un délinquant minable

La garre-ba, la gâchette, la racaille, le racket

Les tracas, les traquenards, le placard, les plaquettes

C'était pas mon rêve, moi, je valais mieux qu'ça

Et puis maman veut pas qu’son fils devienne un mec sale

Tant pis, on s’engraine comme des merdes jusqu'à pourrir

Mais, comme dit le poète: «La jeunesse est un risque à courir»

On traîne en bande ou sur un banc, on se croit immortels

On devient grand, on devient gang, on se dits immortels

Ali est décédé, Mohammed est décédé

Et j’ai l’air con quand j’pense aux paroles qui ont précédé

Excédé vu qu’ma rancœur grimpe

Petit, ça fait déjà longtemps que je n’représente plus le neuf-cinq

J’ai fui le quartier et son casting

Putain, c’est rude, j’veux pas faire du rap de rue à trente-quatre piges

Et j’pense tellement au temps d’avant, trop tragique

Que mon prochain «Planète Rap», je le ferais sur radio «Nostalgie»

Et j’m’agite pas pour les codes de ma ville

J’dédie ce couplet à tous mes potes, ceux qui ont niqué ma vie

C’est pour ceux qui nous esquivent, ceux qui restent braves

Ceux qui galèrent en équipe, ceux qui grandissent comme des barges

Ceux qui nous motivent, ceux qui nous poussent à l’outrage

Ceux qui nous estiment, ceux qui ne tournent pas la page

Alors lève ta main si t’es en guerre avec les tiens, cousin

Lève ta main si tu te perds à cause des tiens, mais bon

Lève ta main si t’es solidaire des tiens

C’est pour ceux qui nous estiment, ceux qui ne tournent pas la page

Mon frère a niqué ma vie, fallait qu’j’lui dise

La famille est chose fragile mais, putain, fallait qu’j’me vide

Fallait qu’je vibre, que je laisse enfin la raison parler

Fallait qu’je vise une autre ambition que la maison d’arrêt

À c’qu’il paraît, les regrets te capturent

Vu qu’au moment où j’rappe ce texte, tu crèves encore entre quatre murs

J’capte plus là où tu veux vraiment en venir

J’cale dur depuis que tu m’mens, que tu te laisses partir en vrille

J’ai plus d’envie, il y a ma rancœur qui s’voile

Les gens ont peur de nager juste à côté d’un homme qui s’noie

Et, toi, t’as failli tuer mes études et ma carrière

J’ai brûlé mes vertus à force de couvrir tes arrières

Les barreaux, les barrières, l’amour me délaisse

Du coup, je t’envoie des mandats, car j’ai pas l’cœur pour t’envoyer les lettres

Dans ta cellule, si tu entends cette chanson

J’espère qu’elle te fera mal, comme j’ai mal à chaque fois que tu tombes

On est ensemble mais, moi, j’ai grandi dans ta pénombre

Montre l’exemple parce que mon fils porte ton prénom

Fraternité parfois compliquée à vivre

J’dédie ce couplet à mon frère parce qu’il a niqué ma vie

C’est pour ceux qui nous esquivent, ceux qui restent braves

Ceux qui galèrent en équipe, ceux qui grandissent comme des barges

Ceux qui nous motivent, ceux qui nous poussent à l’outrage

Ceux qui nous estiment, ceux qui ne tournent pas la page

Alors lève ta main si t’es en guerre avec les tiens, cousin

Lève ta main si tu te perds à cause des tiens, mais bon

Lève ta main si t’es solidaire des tiens

C’est pour ceux qui nous estiment, ceux qui ne tournent pas la page

Mais qui a niqué ma vie?

Fallait qu’j’vous l’dise

La critique est chose facile mais, putain, fallait qu’j’me livre

En vrai, la rue ne vaut d'être vécue sans révolte

Elle aurait fait de moi une victime si j’avais grandi sans mes potes

Alors laisse-moi leur rendre hommage, hommage à mon frère

Pour tout ce qu’on a partagé, pour tout c’qu’ils m’ont offert

Parce que, sans eux, je serais mort au casse-pipe

Putain, je pense à dire merci, j’le réalise qu'à trente-quatre piges

J’parle du pire plutôt que d’garder le silence

Puisque, le contraire de l’amour, c’est pas la haine mais bien l’indifférence

Sans eux, mon public n’aurait pas le rappeur que je suis

Sans eux, Malik n’aurait pas le père que je suis

S’il y’a des gens dont j’ai forcé l’admiration

J’aimerais qu’ils sachent à qui je dois tout mon vécu, mon inspiration

Mon cœur n’est pas vide

J’dédie cette chanson à mes potes et à mon frère parce qu’ils ont sauvé ma vie

Мої друзі з’їхали моє життя, я мусив це сказати

Дружба — річ тендітна, але, блін, мені довелося спорожнитися

Мені довелося жити в цьому лайно HLM в Сержі

Мені довелося проникнути в ментальне гетто, яке поневолило мене

Сере-мі - це нескінченне поняття

Через друзів я мало не опинився як паскудний злочинець

Гарре-ба, спусковий гачок, покидьок, ракетка

Неприємності, пастки, шафа, колодки

Це не була моя мрія, я був кращий за це

А потім мама не хоче, щоб її син став брудним хлопцем

Шкода, ми сплітаємось, як лайно, поки не згниємо

Але, як каже поет: «Молодість — це ризик бігти»

Ми тусуємося в бандах або на лавці, ми думаємо, що ми безсмертні

Ми стаємо великими, ми отримуємо банду, ми називаємо себе безсмертними

Алі помер, Мохаммед помер

І я виглядаю дурним, коли згадую слова, які передували

Роздратований, оскільки моя образа зростає

Хлопче, давно я більше не представляю дев’ять-п’ять

Я втік з околиць і його акторів

Блін, це грубо, я не хочу займатися вуличним репом тридцяти чотирьох років

І я так багато думаю про минулий час, занадто трагічний

Щоб мій наступний "Planète Rap", я б зробив це на радіо "Nostalgie"

І я не суєту над своїми кодами міст

Я присвячую цей вірш усім своїм друзям, тим, хто трахнув моє життя

Це для тих, хто ухиляється від нас, тих, хто залишається сміливим

Ті, хто бореться як команда, ті, хто росте, як баржі

Тих, хто мотивує нас, тих, хто штовхає нас на обурення

Тих, хто нас цінує, тих, хто не перегортає сторінку

Тож підніміть руку, якщо ви воюєте зі своєю, кузине

Підніміть руку, якщо ви заблукали на своїй, але гей

Підніміть руку, якщо ви стоїте зі своєю

Це для тих, хто нас цінує, тих, хто не перегортає сторінку

Мій брат трахнув моє життя, я мусив йому сказати

Сім’я – тендітна річ, але, блін, мені довелося спустошити себе

Мені довелося вібрувати, нарешті дозволити розуму говорити

Мені довелося прагнути до іншої амбіції, ніж слідчий ізолятор

Мабуть, жалість захоплює вас

З тих пір, коли я читаю цей текст, ти все ще вмираєш між чотирма стінами

Я не розумію, куди ти справді хочеш піти

З тих пір, як ти збрехав мені, я важко зупинявся, дозволь собі закрутитися

У мене більше бажання, там моя образа завуальована

Люди бояться плавати прямо поруч із потопаючим

І ти, ти ледь не вбив моє навчання та мою кар’єру

Я спалив свої чесноти, прикриваючи твою спину

Решітки, бар’єри, любов покидає мене

Отже, я посилаю вам грошові перекази, бо не маю серця надсилати вам листи

У вашій камері, якщо ви чуєте цю пісню

Сподіваюся, вона завдає тобі болю, як мені боляче щоразу, коли ти падаєш

Ми разом, але я виріс у твоїй темряві

Покажіть приклад, тому що мій син носить ваше ім’я

Братство іноді складно жити

Я присвячую цей вірш своєму братові, тому що він трахнув моє життя

Це для тих, хто ухиляється від нас, тих, хто залишається сміливим

Ті, хто бореться як команда, ті, хто росте, як баржі

Тих, хто мотивує нас, тих, хто штовхає нас на обурення

Тих, хто нас цінує, тих, хто не перегортає сторінку

Тож підніміть руку, якщо ви воюєте зі своєю, кузине

Підніміть руку, якщо ви заблукали на своїй, але гей

Підніміть руку, якщо ви стоїте зі своєю

Це для тих, хто нас цінує, тих, хто не перегортає сторінку

Але хто зіпсував моє життя?

Я повинен був тобі сказати

Критику легко, але, блін, мені довелося здатися

По правді кажучи, вулиця не варта того, щоб жити без бунту

Вона стала б жертвою мене, якби я виріс без своїх рідних

Тож дозволь мені віддати їм шану, шану моєму братові

За все, що ми поділили, за все, що вони мені дали

Бо без них я був би мертвий у вогні

Блін, я думаю сказати спасибі, я розумію це лише в тридцять чотири роки

Я говорю про найгірше, а не мовчу

Бо протилежність любові – не ненависть, а байдужість

Без них моя аудиторія не була б тим репером, яким я є

Без них у Маліка не було б батька, яким я є.

Якщо є люди, захоплення яких я викликав

Я б хотів, щоб вони знали, кому я завдячую все своє життя, своє натхнення

Моє серце не пусте

Я присвячую цю пісню своїм рідним і брату, бо вони врятували мені життя