Le jour où j'ai arrêté le rap - Youssoupha

Le jour où j’ai arrêté l’rap, le jour où j’ai arrêté l’rap

Le jour où j’ai arrêté l’rap, moi, moi, moi, j’n'étais qu’un rappeur dans la

masse, aucune carrière stratégique

J’attendais que ma parole marche mais elle était paraplégique

Parfois, j’hésite;

mon cœur ouvert, quelqu’un a dû le fermer mal

J’suis dans la peau d’un amnésique qui tenterait d'écrire ses mémoires

Puisqu’il y a parfois des silences qui résonnent fort comme un cri

C’est pour la quartiers de France, de Port-au-Prince, de Conakry

Et très vite, j’ai senti la douille, j’suis pas complètement inculte

Tout est parti en couilles quand «rap conscient"est devenu une insulte, poto

J’suis pas rebelle, j’pars avec aucun regret mais si toute ma vie part en

vrille, il faudra bien que j’la redresse

Moi, je n’garde aucune rancœur, j’ai de l’amour qui déborde et vous qui entrez

dans mon cœur, faites pas attention au désordre

Nique les codes, y a pas d’règles, c’est mon parcours qui le prouve et souvent,

c’est l’esprit qui cherche mais c’est toujours le cœur qui trouve

Gamin, on m’avait dit: «Dans ce rap, tu tiendras vingt secondes»

Comme dirait l’autre: «Ça fait vingt ans que ça fait vingt secondes»

Moi, j’suis pas né ici;

on pense que j’pars de rien, en vrai, j’vous déchire

car j’ai la rage de ceux qui viennent de loin

Et j’suis tellement du bled à mort que j’ai jamais vu la Tour Eiffel

Et j’suis tellement de la banlieue Nord que j’ai grandi à Winterfell

J’préfère mélanger les genres, j’ai trop d’identités et j’tente de mélanger les

gens mais c’est pas la mentalité d’ici

Pays laïc, on veut formater les modèles, on aura l’air cons le jour où l’Aïd

tombera à Noël, ok

J’suis pas rageux, mamène, merci à tous ceux qui ont refusé d’m’aider,

ils m’ont aidé à faire les choses moi-même

Alors j’t’emmène pour pas l’regretter, en vrai, faut pas l’répéter,

j’suis pas juste en retrait, j’suis presque retraité

Et comment refléter un dixième de tout c’que j’ressens?

Et comme ré-freiner un

millième de tout c’qui me ressemble?

Vu qu'à l'époque, sans oseille, fallait grandir, j’avais un casque sur les

oreilles mais pourtant, j’les entendais dire:

«Laissez-le, ça lui passera, bientôt, sa musique est morte, laissez-le jouer la

caille-ra, c’est juste phénomène de mode

Il vient de loin, il vient d’en-bas, trop de poids sur les épaules et

Youssoupha, ça reste un blaze pour finir chômeur ou en taule

Je vous dis qu'ça lui passera, il aboie sans jamais mordre, il va nulle part

avec son rap, ça reste un phénomène de mode»

Entre temps, j’apprends les codes et fais du hip-hop ma devise

Et puis le phénomène de mode est devenu un mode de vie

Moi, ils m’ont tous pris pour un fou devant ce rap dont je raffole

Avant de soulever les foules, moi, j'étais grave agoraphobe

Parfois, tout va très vite, les événements nous malmènent

Sur mon album, y a pas de feat, je suis en feat avec moi-même

Forcément, je fais des fautes, je fais du rap à taille humaine

J’ai pas b’soin d'éteindre les autres pour rester seul dans la lumière

J’pense au bled, à la souffrance, à mon père partir en douce

J’voulais juste partir en France au final, j’suis partir en couilles, grouille

T’as parié contre moi, tu m’croyais invalide, vingt ans plus tard,

triple platine et j’suis un leader de La Ligue

Ce game a un goût d’strip-tease, j’suis devenu le boss, si j’avais fait du rock,

je serais Bruce Springsteen

Et fuck les sixteen barges, j’avais trop d’choses à dires

Je n’avais que seize mesures à la base et puis c’est parti en vrille

Moi, je fais c’que je fais ce que je veux, les autres font comme ils peuvent

Je pleure tellement dans mes morceaux, je me noie dans mes morceaux-fleuves

Je rappe parce que j'étais muet et j’suis devenu parolier

Je rappe parce qu’on veut justice pour la famille Traoré

Je rappe parce que je sais, notre revanche comme à peine et puis,

j’l’ai déjà dit R.A.P., ça signifie «rien à perdre»

Je rappe parce que maman est souvent de mauvaise humeur

Je rappe pour prolonger le combat du Ministère A.M.E.R

Je rappe parce que j’ai encore besoin d’oseille en dollars et puis on m’a fait

croire qu’un jour, je deviendrais MC Solaar

Je rappe, pour combien d’temps encore, combien d’instants encore?

Je rappe pour marquer la légende, pour combien d’gens encore?

Au moins, j’l’ai fait avant qu’je crève, je peux sourire, je meurs pas avec mes

rêves, j’préfère mourir avec des souvenirs

J’ai arrêté l’rap

День, коли я кинув реп, день, коли я кинув реп

У день, коли я перестав читати реп, я, я, я, я був просто репером

маса, без стратегічної кар’єри

Я чекав, що моє слово спрацює, але вона мала параплегію

Іноді я вагаюся;

моє відкрите серце, певно, хтось його погано закрив

Я в шкірі хворого на амнезію, який намагався б написати свої мемуари

Бо іноді бувають тиші, які лунають голосно, як крик

Це для околиць Франції, Порт-о-Пренс, Конакрі

І дуже швидко я відчула розетку, я не зовсім неосвічена

Це все пішло нанівець, коли «свідомий реп» став лайкою, брате

Я не бунтівний, я йду без жалю, але якщо все моє життя піде до пекла

крути, треба буде, щоб я його випрямив

Я, я не тримаю образи, у мене є любов, яка переповнює, і ви, що входите

в моєму серці, не зважай на безлад

До біса кодекси, правил немає, це доводить моя кар'єра, і часто,

шукає розум, але завжди знаходить серце

Малюк, мені сказали: "У цьому репі ти протримаєшся двадцять секунд"

Як сказав би інший: «Пройшло двадцять років, як минуло двадцять секунд»

Я, я не тут народився;

ми думаємо, що я починаю з нічого, по правді кажучи, я розриваю вас

бо я маю лють тих, хто приходить здалеку

І я такий обдурений, що ніколи не бачив Ейфелеву вежу

А я так із північного передмістя, що виріс у Вінтерфеллі

Я віддаю перевагу змішувати жанри, у мене занадто багато ідентичностей, і я намагаюся їх змішувати

людей, але тут не такий менталітет

Світська країна, ми хочемо відформатувати моделі, будемо виглядати дурними в день, коли Ід

впаде на Різдво, добре

Я не гніваюся, мамо, дякую всім, хто відмовився мені допомогти,

вони допомогли мені зробити щось самому

Тому я вважаю вас не шкодувати про це, по правді кажучи, ви не повинні цього повторювати,

Я не просто на пенсії, я майже на пенсії

І як мені відобразити десяту частину всього, що я відчуваю?

І як повторне гальмування a

тисячна частина всього, що схоже на мене?

Оскільки на той час без щавлю я мав вирости, на мене був шолом

вуха, але я чув, як вони говорили:

«Покинь його, він переживе, скоро його музика помре, нехай грає

caille-ra, це просто примха

Він іде здалеку, він іде знизу, занадто велика вага на його плечах і

Юссуфа, все ще важко залишитися без роботи чи у в’язниці

Я вам кажу, що він буде добре, він не гавкає ніколи не кусає, він нікуди не йде

з його репом це залишається модним явищем»

Тим часом я вивчаю коди і роблю хіп-хоп своїм девізом

А потім мода стала способом життя

Мене всі вважали за дурня перед цим репом, який я люблю

Перед тим, як зібрати натовп, у мене була серйозна агорафобія

Іноді все йде дуже швидко, події штовхають нас

У моєму альбомі немає подвигу, я в подвигі з собою

Я неминуче роблю помилки, читаю реп по-людськи

Мені не потрібно вимикати інших, щоб залишитися на самоті на світлі

Я думаю про рідне місто, про страждання, про те, як мій батько тихо пішов

Я просто хотів до Франції врешті-решт, я пішов у кульках, суєті

Ти ставив проти мене, ти думав, що я недійсний, через двадцять років,

потрійно платиновий і я лідер ліги

Ця гра має смак стриптизу, я став босом, якби я займався роком,

Я був би Брюсом Спрінгстіном

І до біса шістнадцять барж, я мав забагато сказати

На старті мені було всього шістнадцять тактів, а потім все закрутилося

Я роблю те, що роблю, що хочу, інші роблять як можуть

Я так плачу в своїх слідах, я тону в своїх річкових слідах

Я читаю реп, тому що я був німим і став автором текстів

Я читаю реп, тому що ми хочемо справедливості для сім’ї Траоре

Я реп, тому що знаю, наша помста як ледве, а потім,

Я вже сказав R.A.P., це означає "нема чого втрачати"

Я читаю реп, бо мама часто в поганому настрої

Я читаю реп, щоб продовжити бій Міністерства A.M.E.R

Я реп, тому що мені ще потрібен щавель у доларах, а потім мене зробили

вірю, що одного дня я стану MC Solaar

Я читаю реп, скільки ще, скільки ще моментів?

Я читаю реп, щоб відзначити легенду, на скільки ще людей?

Принаймні я зробив це перед смертю, я можу посміхатися, я не вмираю зі своїм

мрії, я вважаю за краще померти зі спогадами

Я перестав читати реп