L'enfer c'est les autres - Youssoupha

Avant d’essayer d’changer le monde, les gens et leur Histoire

Faudrait qu’je change l’enfoiré qu’je vois dans mon miroir

Mais trop lâche pour assumer d’abord

Comme vous tous, je me nourris de préjugés, trop rancunier, alors

J’en veux aux policiers qui me prennent pour un bandit: sache

Qu’ils sont arrogants et me fouillent devant les gens qui passent

Fuck «Les Experts»!

Je n’serai jamais flic

Et si, un jour, j'étais un flic, je serais Dexter

J’en veux aux mecs de mon quartier sous alcool

Qui bicravent dans le hall, devant mes nièces qui reviennent de l'école

J’en veux aux profs qui voulaient m’orienter vers les ténèbres

Qui m’ont fait lire des auteurs qui me traitaient de nègre

J’en veux aux Arabes qui me disent qu’on a les mêmes valeurs

Mais qui s’empressent de dire que ma religion c’est la leur

Ceux qui m’appellent khouya quand on est seuls

Et qui crèvent de jalousie quand ils me croisent avec une de leurs sœurs

J’en veux aux Blancs, cyniques et condescendants

Qui pensent que le monde ne se voit qu'à travers les yeux de l’Occident

Je préfère répéter que je suis noir, comme ça y’a pas de risque

Qu’ils disent un jour que j'étais blanc comme ils l’ont dit du Christ

On a des ghettos dans la tête qui nous rendent solitaires

Comment changer le monde si on n’est même pas solidaires?

On fait des erreurs, mais on préfère rejeter la faute

Et on se contentera de dire que «L'Enfer, c’est les autres»

J’en veux à mon public qui dit me soutenir à la mort

Mais qui m’oubliera au prochain rappeur à la mode

J’en veux à «Ni putes ni soumises»

Ça me déçoit que Fadela Amara fasse carrière sur la mort de Sohane

J’en veux aux Noirs: Afrique, Antilles, on se laisse pourrir

Car les Noirs veulent le Paradis, mais ne veulent pas mourir

Te parlent d’unité, mais quand les portes se referment

Chez le marabout, t’as guidé le mauvais œil sur ton propre frère

Un destin qui s’enlise, et les gens disent:

«Si tu veux cacher un truc à un Noir, faut le marquer dans un livre»

J’en veux à la femme africaine, car je la prône

Ma sœur t’es belle avec ta peau d'ébène, pourquoi t'éclaircir la peau?

J’en veux tellement à tous ceux qui manquent de modération

Qui vont cautionner le sionisme et ses aberrations

Ceux qui n’oublient pas l’histoire des tyrannies

Mais qui font les amnésiques sur les massacres en Cisjordanie

J’en veux aux huissiers qui nous bougent, au blues de nos mamas

J’en veux à Mobutu, à Bush, à Barack Obama

J’en veux à Osama, à BHL, à Benoît XVI

J’en veux au monde entier: y’a que mon peura qui m’apaise

On a des ghettos dans la tête qui nous rendent solitaires

Comment changer le monde si on n’est même pas solidaires?

On fait des erreurs mais on préfère rejeter la faute

Et on se contentera de dire que «l'enfer c’est les autres»

«Bernard Pivot — Quel est votre définition de l’intolérance?

Pierre Juquin — C’est le refus de reconnaître la liberté des autres,

c’est-à-dire leur droit à exister différemment

Casamayor — C’est bien simple: c’est une maladie de la différence.

On passe de l’indifférence à l’opposition, et puis après on passe à

l’exclusion.»

En fait, je m’en veux à moi-même, entre mes crises et mes caprices

Je cache mon mal-être, et dissimule mes cicatrices

Et je fais l’artiste derrière un masque

Car c’est facile de faire la morale quand on est planqué derrière un mic

Qu’est-ce que j’en sais du mal des autres, en vérité?

À force de vivre dans un clip, j’ai perdu le sens des réalités

Je m’en veux de faire partie des lâches de ce monde

De perdre mes repères, de ne pas être un père digne de ce nom

Et plus je monte, moins mes proches profitent de mon aide

Et puis j’ai honte, vu que j’ai carrément zappé mon bled

L’Homme est un loup pour l’Homme, et j’suis un prédateur

Je prie seulement quand tout va mal, toujours ingrat envers mon Créateur

À tous les gens que j’ai jugés, condamnés trop vite

À tous mes sentiments grugés, à mes clichés trop vides

Le Paradis, ça se mérite, et j’accumule les fautes

Ma mauvaise foi me fera dire que «L'Enfer, c’est les autres»

C’est les autres, hein?

C’est les autres

Youssoupha

Перш ніж спробувати змінити світ, людей та їхню історію

Я повинен змінити виродка, якого бачу у своєму дзеркалі

Але занадто боягузливий, щоб припустити спочатку

Як і всі ви, я харчуюся упередженнями, занадто образливим, тому

Я ображаюся на поліцію, яка приймає мене за бандита: знай

Що вони зарозумілі і обшукують мене перед людьми, що проходять повз

До біса «Експерти»!

Я ніколи не буду поліцейським

Що якби одного дня я був поліцейським, я був би Декстером

Я злюсь на хлопців у моєму районі на випивці

Хто повзає в передпокої, перед моїми племінницями, що повертаються зі школи

Я ображаюся на вчителів, які хотіли направити мене до темряви

Хто змусив мене читати авторів, які називали мене негром

Я обурююсь арабами, які кажуть мені, що у нас однакові цінності

Але хто поспішає сказати, що моя релігія належить їм

Ті, хто називає мене khouya, коли ми одні

І які вмирають від ревнощів, коли зустрічають мене з однією зі своїх сестер

Я ображаюся на білих людей, цинічних і поблажливих

Хто думає, що світ можна побачити лише очима заходу

Я вважаю за краще повторювати, що я чорний, тому це безпечно

Нехай скажуть, що я одного дня був білим, як казали про Христа

У нас в голові є гетто, які роблять нас самотніми

Як ми можемо змінити світ, якщо ми навіть не будемо разом?

Ми робимо помилки, але вважаємо за краще перекладати провину

І ми просто скажемо: "Пекло - це інші люди"

Я обурюю свою аудиторію, яка каже, що підтримуйте мене до смерті

Але хто мене забуде на наступному хіп-репері

Я звинувачую "Ні сук, ні покірних"

Я розчарований тим, що Фадела Амара робить кар’єру зі смерті Сохане

Я звинувачую чорних: Африка, Антильські острови, ми дозволили собі гнити

Тому що чорні люди хочуть небес, але не хочуть вмирати

Говоріть вам про єдність, але коли двері зачиняться

На марабуті ти кинув лихе око на власного брата

Застрягла доля, а люди кажуть:

«Якщо хочеш щось приховати від чорношкірого, помістіть це в книжку»

Я ображаюся на африканську жінку, тому що я її захищаю

Сестро моя, ти виглядаєш чудово зі своєю чорною шкірою, навіщо освітлювати шкіру?

Я дуже злий на всіх тих, кому не вистачає міри

Хто буде потурати сіонізму та його відхиленням

Ті, хто не забуває історію тираній

Але хто амнезію щодо масових вбивств на Західному березі

Я звинувачую провідників, які рухають нами, блюз наших мам

Я звинувачую Мобуту, Буша, Барака Обаму

Я звинувачую Усаму, BHL, Бенедикта XVI

Я звинувачую весь світ: тільки страх мене заспокоює

У нас в голові є гетто, які роблять нас самотніми

Як ми можемо змінити світ, якщо ми навіть не будемо разом?

Ми робимо помилки, але вважаємо за краще перекладати провину

І ми просто скажемо "пекло - це інші люди"

«Бернард Півот — Яке ваше визначення нетерпимості?

П'єр Жукен - Це відмова визнавати свободу інших,

тобто їхнє право на інше існування

Касамайор — Все дуже просто: це хвороба відмінностей.

Ми йдемо від байдужості до опозиції, а потім йдемо до

виключення».

Насправді, я звинувачую себе, між моїми істериками та моїми примхами

Я приховую свій дискомфорт і приховую свої шрами

А я роблю художника за маскою

Тому що читати лекції легко, коли ти ховаєшся за мікрофоном

Що я знаю про чуже зло?

Живучи в кліпі, я втратив відчуття реальності

Я звинувачую себе в тому, що я один із боягузів у цьому світі

Про те, що втратив орієнтацію, що не був гідним батьком

І чим вище я піднімаюся, тим менше користі мої близькі від моєї допомоги

А потім мені стає соромно, бачачи, що я зовсім пропустив кров

Людина людині вовк, а я хижак

Я молюся лише тоді, коли щось йде не так, завжди невдячний своєму Творцеві

Усім людям, яких я судив, надто швидко засуджував

На всі мої обдурені почуття, на мої занадто пусті кліше

Рай зароблений, а я накопичую недоліки

Моя недобросовісність змусить мене сказати: "Пекло - це інші люди"

Це інші, га?

Це інші

Юсуфа