Неизбежный мой - Ясения

Не звала тебя я, ты меня забыл окликнуть,

А душа желала словно зной дождя.

Ждут деревья, милый, как же им привыкнуть

Что и дни и ночи будут без тебя !

Самый нежный мой, неизбежный мой !

Сбереги меня и навсегда пойми, родной,

Что глаза темнее ночи,

Да светла душа и хочет

Снова петь и жить одним тобой.

На-на-на

Ни вином, ни лаской сердцу не согреться

Для чего мы пели, наши ночи жгли.

Не вернуть их мне бы только наглядеться.

Только эти ночи жаль уже ушли.

Самый нежный мой, неизбежный мой !

Сбереги меня и навсегда пойми, родной,

Что глаза темнее ночи,

Да светла душа и хочет

Снова петь и жить одним тобой.

Самый нежный мой, неизбежный мой !

Сбереги меня и навсегда пойми, родной,

Что глаза темнее ночи,

Да светла душа и хочет

Снова петь и жить одним тобой.

Самый нежный мой, неизбежный мой !

Сбереги меня и навсегда пойми, родной,

Что глаза темнее ночи,

Да светла душа и хочет

Снова петь и жить одним тобой.

Не кликала тебе я, ти мене забув окликнути,

А душа бажала наче спека дощу.

Чекають дерева, милий, як ж їм звикнути

Що і дні і ночі будуть без тебе!

Найніжніший мій, неминучий мій!

Збережи мене і назавжди зрозумій, рідний,

Що очі темніші за ніч,

Так світла душа і хоче

Знову співати і жити одним тобою.

На на на

Ні вином, ні ласкою серцю не зігрітися

Для чого ми заспівали, наші ночі палили.

Не повернути їх мені тільки надивитися.

Тільки ці ночі шкода вже пішли.

Найніжніший мій, неминучий мій!

Збережи мене і назавжди зрозумій, рідний,

Що очі темніші за ніч,

Так світла душа і хоче

Знову співати і жити одним тобою.

Найніжніший мій, неминучий мій!

Збережи мене і назавжди зрозумій, рідний,

Що очі темніші за ніч,

Так світла душа і хоче

Знову співати і жити одним тобою.

Найніжніший мій, неминучий мій!

Збережи мене і назавжди зрозумій, рідний,

Що очі темніші за ніч,

Так світла душа і хоче

Знову співати і жити одним тобою.