Les Grandes Marées - Yann Tiersen

Laissons?

a aux mar?

es de septembre et voyons apr?

s coup

Voyons ce qui reste

La trace des ann?

es fi?

res, les matins qui s'?tirent

Dans l’appartement clair la lumi?

re du dehors

La descente dans la foule, r?

veill?e de la ville

La t?

te haute, le regard souriant pour une fois

Le rire du buraliste devant nos mines radieuses

Le retour, l’escalier, la cuisine et la chambre

Puis l’envie de partir et les nuits, d?

tach?s

Les sabordages en r?

gle et l’haleine trop charg?

e

Puis la peur de savoir que l’on est responsable

De l’enlisement des lieux, ton visage un peu p?

le

Les journ?

es qui s’endorment et puis le manque d’essence

Pour oser d?

passer les trahisons d’hier

Laissons?

a aux mar?

es de septembre et voyons apr?

s coup

Voyons ce qui reste

Et voyons apr?

s coup

Voyons ce qu’il en reste

дозволяє?

aux mar?

вересень, а подивимось?

s удар

Подивимося, що залишилося

Слід Анни?

ти фі?

res, ранки, що розтягуються

У світлій квартирі світло?

назад назовні

Спуск у натовп, г?

міський годинник

t?

ти високо, посміхнувшись раз

Тютюнник сміється на наших сяючих обличчях

Повернення, сходи, кухня та спальня

Тоді бажання піти і ночі, d?

забарвлений

Скуттлінги в r?

gle і дихання занадто важке?

і

Тоді страх знати, що хтось несе відповідальність

Від застою місця, ваше обличчя трохи р?

в

Дні

ес хто засинає і тоді нестача бензину

Наважитися

пройти вчорашні зради

дозволяє?

aux mar?

вересень, а подивимось?

s удар

Подивимося, що залишилося

А далі подивимося?

s удар

Подивимося, що залишилося