Поезда (Берёзы-тополя) - Яна Павлова, Бутырка

Сколько жить осталось, знает Бог

Сколько не живи, оно все мало

Скользкая дорожка и замок,

А как выйдешь, начинай сначала

Где моя любовь, давно, уж, нет

Где мои друзья, кому я нужен

И не нужен мне ни чей совет

Потому, что сам себе не нужен

Источник text-pesni.com

Эх, березы, клены, тополя

Вы мне машете листвой своей зеленою,

А меня опять уносят поезда туда

Где сосны задевают небо темное

Мне бы птицей вольной улететь

Мне бы птицей вольною родиться

Добрыми глазами посмотреть

До пьяна свободою напиться

Помечтать, а кто же не мечтал

Полюбить и снова быть любимой,

Но опять, опять на пол упал

Лист календаря неумолимый

Эх, березы, клены, тополя

Вы мне машете листвой своей зеленою,

А меня опять уносят поезда туда

Где сосны задевают небо темное

Эх, березы, клены, тополя

Вы мне машете листвой своей зеленою,

А меня опять уносят поезда туда

Где сосны задевают небо темное

Туда где сосны задевают небо темное

Туда где сосны задевают небо темное

Скільки жити лишилося, знає Бог

Скільки не живи, воно все мало

Слизька доріжка та замок,

А як вийдеш, починай спочатку

Де моє кохання, давно вже ні

Де мої друзі, кому я потрібен

І не потрібна мені жодна порада

Тому, що сам собі не потрібен

Джерело text-pesni.com

Ех, берези, клени, тополі

Ви мені махаєте листям своїм зеленим,

А мене знову відносять поїзди туди

Де сосни зачіпають темне небо

Мені би птахом вільним полетіти

Мені би птахом вільним народитися

Добрими очима подивитись

До п'яну свободою напитися

Помріяти, а хто ж не мріяв

Полюбити і знову бути коханою,

Але знову, знову на підлогу впав

Аркуш календаря невблаганний

Ех, берези, клени, тополі

Ви мені махаєте листям своїм зеленим,

А мене знову відносять поїзди туди

Де сосни зачіпають темне небо

Ех, берези, клени, тополі

Ви мені махаєте листям своїм зеленим,

А мене знову відносять поїзди туди

Де сосни зачіпають темне небо

Туди де сосни зачіпають темне небо

Туди де сосни зачіпають темне небо