Двое в городе - Яна Павлова, БумеR

«Я тебя люблю!»

— А я уже нет,

«Я тебя молю!»

— Не жди мой ответ

Разные с тобой, как ночь и день…

«Я тебя прощу!»

— А я уже нет,

«И не отпущу!»

— Не жди мой ответ

Прошла между нами черная тень

«Мне б тебя обнять, сердце не унять!

Обрести покой, чтобы был ты мой…»

Мы двое в городе пустынном

Как изгнанники одной большой

Любви,

Ты это чувство что таишь в душе ранимой

Как лепесток не надорви.

Сказать друг другу мы не можем,

Не поможем (не поможем)…

Так стоит грустить?

За все плохое и хорошее,

Ведь жизнь еще не прожита,

Друг друга простить.

Друг друга простить…

«Я тобой дышу!»

— А я уже нет,

«Я к тебе спешу!»

— Не жди мой ответ

Мы с тобой два полюса Земли…

«Я к тебе приду!»

— А я уже нет,

«Землю обойду!»

— Не жди мой ответ

Чувство нежное не сберегли

«Мне б тебя обнять, сердце не унять!

Обрести покой, чтобы был ты мой…»

Мы двое в городе пустынном

Как изгнанники одной большой

Любви,

Ты это чувство что таишь в душе ранимой

Как лепесток не надорви.

Сказать друг другу мы не можем,

Не поможем (не поможем)…

Так стоит грустить?

За все плохое и хорошее,

Ведь жизнь еще не прожита,

Друг друга простить.

Друг друга простить…

Мы двое в городе пустынном

Как изгнанники одной большой

Любви,

Ты это чувство что таишь в душе ранимой

Как лепесток не надорви.

Сказать друг другу мы не можем,

Не поможем (не поможем)…

Так стоит грустить?

За все плохое и хорошее,

Ведь жизнь еще не прожита,

Друг друга простить.

Друг друга простить…

"Я тебе люблю!"

— А я вже ні,

«Я тебе молю!»

— Не чекай моя відповідь

Різні з тобою, як ніч і день...

«Я тебе пробачу!»

— А я вже ні,

«І не відпущу!»

— Не чекай моя відповідь

Пройшла між нами чорна тінь

«Мені б тебе обійняти, серце не вгамувати!

Знайди спокій, щоб був ти мій ... »

Ми двоє в місті пустинному

Як вигнанці однієї великої

Кохання,

Ти почуття що таїш у душі вразливій

Як пелюстка не надорви.

Сказати один одному ми не можемо,

Не допоможемо (не допоможемо) ...

Так чи варто сумувати?

За все погане і добре,

Адже життя ще не прожите,

Один одного вибачити.

Один одного вибачити…

«Я тобою дихаю!»

— А я вже ні,

«Я до тебе поспішаю!»

— Не чекай моя відповідь

Ми з тобою два полюси Землі…

«Я до тебе прийду!»

— А я вже ні,

"Землю обійду!"

— Не чекай моя відповідь

Почуття ніжне не зберегли

«Мені б тебе обійняти, серце не вгамувати!

Знайди спокій, щоб був ти мій ... »

Ми двоє в місті пустинному

Як вигнанці однієї великої

Кохання,

Ти почуття що таїш у душі вразливій

Як пелюстка не надорви.

Сказати один одному ми не можемо,

Не допоможемо (не допоможемо) ...

Так чи варто сумувати?

За все погане і добре,

Адже життя ще не прожите,

Один одного вибачити.

Один одного вибачити…

Ми двоє в місті пустинному

Як вигнанці однієї великої

Кохання,

Ти почуття що таїш у душі вразливій

Як пелюстка не надорви.

Сказати один одному ми не можемо,

Не допоможемо (не допоможемо) ...

Так чи варто сумувати?

За все погане і добре,

Адже життя ще не прожите,

Один одного вибачити.

Один одного вибачити…