But I Don't See You Anywhere - Xerxes

I’d rather see you as the bright light that you used to be,

than the faded star leading me astray.

With misguided steps, I was losing myself.

And you, you were always walking away.

The memory of what could have been is all I have haunting me, tearing out the

stitches in the wounds of my heart that used to be.

Every rain cloud paints my name in the dead sky, and I,

I can’t move on when the downpour’s drowning me out.

The winter stiffens my skin straight, so I can stand up while my faith

evaporates, but my shoulders are weighed down by the taste of your name.

I thought it would be so easy to spit it out, like love never crossed my tongue,

but it’s stuck in the back my throat and it’s cold and alone and it’s dead and

it’s goneblinded, bound down, faded, numb.

Я б хотів бачити тебе яскравим світлом, яким ти був,

ніж зів'яла зірка, що зводить мене з шляху.

Оманливими кроками я втрачав себе.

А ти, ти завжди йшов геть.

Спогади про те, що могло бути, — це все, що я переслідує, вириваючи

рани мого серця, які раніше були.

Кожна дощова хмара малює моє ім'я на мертвому небі, і я,

Я не можу рухатися далі, коли злива заглушає мене.

Зима зміцнює мою шкіру, тож я можу встати, поки моя віра

випаровується, але мої плечі обтяжують смак твого імені.

Я думав, що це буде так легко виплюнути, наче кохання ніколи не перетинало мого язика,

але воно застрягло в моєму горлі, холодно й самотньо, мертво й

вона осліпла, зв’язана, зів’яла, заціпеніла.