Living Next Door to Alice - Wizex

Margareta called when she got the word,

And she said: «I suppose you’ve heard —

About Anders».

When I rushed to the window,

And I looked outside,

And I could hardly believe my eyes —

As a big limousine rolled up

Into S: t Olofs drive…

Oh, I don’t know why he’s leaving,

Or where he’s gonna go,

I guess he’s got his reasons,

But I just don’t want to know,

'Cos for twenty-four weeks

I’ve been working next floor to Anders.

Twenty-four weeks just waiting for a chance,

To tell him how I feel, and maybe get a second glance,

Now I’ve got to get used to not working next floor to Anders…

We work together,

in one arbetslag

We carved our initials,

Deep in the bark,

Me and Anders.

Now he walks through the door,

With his head held high,

Just for a moment, I caught his eye,

As a big limousine pulled slowly

Out of S: t Olof’s drive.

Oh, I don’t know why he’s leaving,

Or where he’s gonna go,

I guess he’s got her reasons,

But I just don’t want to know,

'Cos for twenty-four weeks

I’ve been working next floor to Anders.

Twenty-four weeks just waiting for a chance,

To tell him how I feel, and maybe get a second glance,

Now I gotta get used to not working next floor to Anders…

And Margareta called back and asked how I felt,

And she said: «I know how to help —

Get over Anders».

She said: «Now Anders is gone,

But I’m still here,

You know I’ve been waiting

For twenty-four weeks…"

And a big limousine dissapeared…

I don’t know why he’s leaving,

Or where he’s gonna go,

I guess he’s got his reasons,

But I just don’t want to know,

'Cos for twenty-four weeks

I’ve been working next floor to Anders.

Twenty-four weeks just waiting for a chance,

To tell him how I feel, and maybe get a second glance,

Now I’ve got to get used to not working next floor to Anders…

Now I’ll never get used to not working next floor to Anders…

Маргарета подзвонила, коли отримала слово,

І вона сказала: «Я мабуть, ви чули…

Про Андерса».

Коли я кинувся до вікна,

І я подивився назовні,

І я ледве міг повірити своїм очам —

Як під’їхав великий лімузин

Into S: t Olofs drive…

Ой, я не знаю, чому він йде,

Або куди він збирається піти,

Я думаю, у нього є свої причини,

Але я просто не хочу знати,

Тому що протягом двадцяти чотирьох тижнів

Я працював на сусідньому поверсі з Андерсом.

Двадцять чотири тижні просто чекали нагоди,

Щоб сказати йому, що я відчуваю, і, можливо, отримати другий погляд,

Тепер я маю звикнути не працювати на сусідньому поверсі з Андерсом…

Ми працюємо разом,

в одному арбетшлаку

Ми вирізали наші ініціали,

Глибоко в корі,

Я та Андерс.

Тепер він проходить через двері,

З високо піднятою головою,

Лише на мить я перехопив його погляд,

Як повільно їхав великий лімузин

З диска S: t Olof.

Ой, я не знаю, чому він йде,

Або куди він збирається піти,

Я думаю, у нього є причини,

Але я просто не хочу знати,

Тому що протягом двадцяти чотирьох тижнів

Я працював на сусідньому поверсі з Андерсом.

Двадцять чотири тижні просто чекали нагоди,

Щоб сказати йому, що я відчуваю, і, можливо, отримати другий погляд,

Тепер я маю звикнути не працювати поруч із Андерсом…

І Маргарета передзвонила і запитала, як я почуваюся,

А вона сказала: «Я знаю, як допомогти —

Подолай Андерса».

Вона сказала: «Тепер Андерса немає,

Але я все ще тут,

Ти знаєш, я чекав

Протягом двадцяти чотирьох тижнів…»

І великий лімузин зник…

Я не знаю, чому він йде,

Або куди він збирається піти,

Я думаю, у нього є свої причини,

Але я просто не хочу знати,

Тому що протягом двадцяти чотирьох тижнів

Я працював на сусідньому поверсі з Андерсом.

Двадцять чотири тижні просто чекали нагоди,

Щоб сказати йому, що я відчуваю, і, можливо, отримати другий погляд,

Тепер я маю звикнути не працювати на сусідньому поверсі з Андерсом…

Тепер я ніколи не звикну не працювати поруч із Андерсом…