Harhan liekki - Vorna

Edessäni sakeana

vastassa väkevänä

pilven poika petollinen

sumuseinä suurenmoinen

Sisällensä houkuttelee

povehensa vikittelee

loiste aarnihautain yllä

tuo valkea vaimeudessa

Vierii kivet, luisuu alta

on liekki kurja loitommalla

Oikean ja väärän kätkee

verho tumma pahansuopa

Suuntana on aina harmaa

alkaa eksyneen askel painaa

Pimeä jo mieltä vaivaa

Mistä tiedän olenko vainaa?

Ikiunen oveani

kylmä käsi kolkuttavi

Saapi siellä oottaa turhaan

kohtaloani vielä uhmaan

Polultani astun syrjään

poikkean uudestaankin

Maa viettää alas

Tiedättehän…

Mielelläni seuraan

kun harmaa vaihtuu siniseen

tai mustaan

Mahdanko nähdä vieläkään?

Savisessa, hiekkaisessa

rantasessa kivisessä

vanha venho ystäväni…

Peili tuo pirstoutuvi

ranta tuo kaikkoavi

sumu tuo hälvenevi…

Vierestä katseellani

toisaalta tuumillani

juopuneena kuutamosta

tolaltani auringosta

seuraan tätä jumalatonta näytelmää

Товста переді мною

проти сильних

хмара хлопчик оманливий

туман стіни чудовий

Всередині це притягує

його груди пищать

сяяти над траншеєю

що білі в тиші

Котиться каміння, ковзаючи знизу

це полум’я нещастя на відстані

Приховувати правильне і неправильне

завіса темна злобна

Напрямок завжди сірий

почати з втраченого кроку преса

Темний уже розум біда

Як я знаю, чи я мертвий?

Ikiunen мої двері

холодна рука стукає

Марно чекали туди

моя доля все ще кидає виклик

Я відходжу від свого шляху

знову відхилитися

Країна витрачає менше

Ти знаєш…

Я хотів би стежити

коли сірий змінюється на синій

або чорний

Я ще можу побачити?

У глинистих, піщаних

на кам'янистому пляжі

мій старий друг…

Дзеркало роздроблене

пляж приносить все

туман приносить розсіяння...

Поруч із моїм поглядом

на моїй руці

п'яний від місячного світла

толалтані від сонця

Я слідкую за цією безбожною грою