Даниель Дефо - Вольта

она ходила кошачьей поступью.

не выпить ее глотком, не сдаться.

в ее жилах тек виноградный сок,

а в моих продирала дорогу соль.

в ее голосе лето играло фолк,

а в моем — сентябрь,

даниель дефо.

она стала жизнью без рваных рифм.

ласкала щенячьими, женскими.

амстердам, париж или рим,

а, хочешь, даже в ижевске.

в ее пальцах пел барабанный блеск,

а в моих маячил туманный блюз.

в ее голосе лето играло фолк,

а в моем — сентябрь,

даниель дефо.

похмельный синдром равносилен взгляду

уже не любящему, уже.

стели мне жестче, приду и лягу

ладони на свечке жечь.

чтобы в жилах тек виноградный сок,

а потом продирала дорогу соль.

чтобы в голосе лето играло фолк

и ещё сентябрь,

даниель дефо.

вона ходила котячою ходою.

не випити її ковтком, не здатися.

в ї жилах тек виноградний сік,

а в моїх продирала дорогу сіль.

в ї голосі літо грало фолк,

а в моєм — вересень,

Даніель Дефо.

вона стала життям без рваних рим.

пестила щенячими, жіночими.

амстердам, париж або рим,

а, хочеш, навіть у Іжевську.

в ї пальцях співав барабанний блиск,

а в моїх маячив туманний блюз.

в ї голосі літо грало фолк,

а в моєм — вересень,

Даніель Дефо.

похмільний синдром рівносильний погляду

вже не люблячому, вже.

стели мені жорсткіше, прийду і лягу

долоні на свічці палити.

щоб у жилах тік виноградний сік,

а потім продирала дорогу сіль.

щоб у голосі літо грало фолк

і ще вересень,

Даніель Дефо.