Схватка - Владимир Захаров, Рок-острова

На землю падал пушистый снег и, уходя в тайгу,

Брал на охоту с собой человек любимую лайку свою.

Им предстояла встреча с медведем в неравном, быть может, бою,

А снег все падал, пушистый, белый, и ветер пел песню свою.

Вот когти медведя уже у горла, и смрадом разит из пасти,

Ну что же, так видно Богу угодно: мы все у него во власти.

Ружье пополам и нож не достать, но, кровь облизнув с боков,

Пес ринулся пулей и не разжать смертельной хватки клыков.

Мгновенье хозяину пес подарил и с рваной раной в боку

Пес видел, как нож свой хозяин вонзил в горло медведю-врагу.

На землю ложился колючий снег и руки коробил мороз.

На землю падав пухнастий сніг і, йдучи в тайгу,

Брав на полювання з собою людина улюблену лайку свою.

Їм чекала зустріч з ведмедем у нерівному, можливо, бою,

А сніг все падав, пухнастий, білий, і вітер співав пісню свою.

От кігті ведмедя вже біля горла, і сморідом вражає з пащі,

Що ж, так видно Богу завгодно: ми все у нього в владі.

Рушниця навпіл і ніж не дістати, але, кров облизнувши з боків,

Пес кинувся кулею і не розтиснути смертельної хватки іклів.

Миттю господарю пес подарував і з рваною раною в стороні

Пес бачив, як ніж свій господар устромив у горло ведмедеві-ворогові.

На землю лягав колючий сніг і руки коробив мороз.