21-е июня - Владимир Стольный

Во дворах сидели люди,

Во дворах шумело лето…

И война, возможно, будет,

Но никто не верил в это…

И, вдыхая запах вербы,

Любовались ночью лунной,

В ту субботу, в сорок первом,

Двадцать первого июня…

Выпускные сшиты платья.

Туфли мамины обуты…

Поцелуи и объятья —

Взрослой жизни атрибуты…

Этим счастливы безмерно,

Жизнерадостны и юны…

В ту субботу, в сорок первом,

Двадцать первого июня…

Слышен лёгкой паутинкой

Перелив аккордеона,

И заплакала пластинка

Под иголкой граммофона…

Как натянутые нервы

Застонали скрипки струны…

В ту субботу, в сорок первом,

Двадцать первого июня…

А пластинка всё вертелась…

И от звуков этих стройных

Удивительно хотелось

Просто жить, любить и строить…

В мире хрупком, эфемерном,

У ненастья накануне,

В ту субботу, в сорок первом,

Двадцать первого июня…

У дворах сиділи люди,

У дворах шуміло літо…

І війна, можливо, буде,

Але ніхто не вірив у це…

І, вдихаючи запах верби,

Милувалися вночі місячною,

У ту суботу, в сорок першому,

Двадцять першого червня.

Випускні пошиті сукні.

Туфлі мамині взуті.

Поцілунки та обійми —

Дорослого життя атрибути.

Цим щасливі безмірно,

Життєрадісні та молоді…

У ту суботу, в сорок першому,

Двадцять першого червня.

Чути легким павутинням

Перелив акордеону,

І заплакала платівка

Під голкою грамофона.

Як натягнуті нерви

Застогнали скрипки струни.

У ту суботу, в сорок першому,

Двадцять першого червня.

А пластинка все крутилася...

І від звуків цих струнких

Дивно хотілося

Просто жити, любити і будувати…

У світі тендітному, ефемерному,

У негоди напередодні,

У ту суботу, в сорок першому,

Двадцять першого червня.