Пепел - Влад Соколовский

Еще как будто вчера, хотя прошлом много времени.

А наши раны болят и столько крови потеряно.

Где правда, где ложь, реально знаем лишь только ты и я.

Ну хватит недоговаривать, стреляя любя.

Ведь это не правильно, за что так ненавидим отчаянно?

Ведь были ближе всех, но нечаянно все сожгли до нуля.

Сгораем как пепел, не правильно.

За что так ненавидим отчаянно?

Ведь были ближе всех, но нечаянно все сожгли до нуля.

Сгораем как пепел.

То ненавидишь, то любишь, внутри тебя сражение.

Подставлю щеку вторую, ведь нету больше значения.

Ты знаешь, это пройдет и все останется позади.

Важней всего сохранить то светлое что внутри.

Иначе не правильно, за что так ненавидим отчаянно?

Ведь были ближе всех, но нечаянно все сожгли до нуля.

Сгораем как пепел, не правильно.

За что так ненавидим отчаянно?

Ведь были ближе всех, но нечаянно все сожгли до нуля.

Сгораем как пепел.

Не правильно…

Не правильно…

Не правильно…

Не правильно…

Не правильно…

За что так ненавидим отчаянно?

Ведь были ближе всех, но нечаянно все сожгли до нуля.

Сгораем как пепел, не правильно.

За что так ненавидим отчаянно?

Ведь были ближе всех, но нечаянно все сожгли до нуля.

Сгораем как пепел.

Ще начебто вчора, хоча минулому багато часу.

А наші рани болять і стільки крові втрачено.

Де правда, де брехня, реально знаємо тільки ти і я.

Ну, вистачить недомовляти, стріляючи люблячи.

Адже це не правильно, за що так ненавидимо відчайдушно?

Адже були найближчими, але несподівано всі спалили до нуля.

Згоряємо як попіл, неправильно.

Защо так ненавидимо відчайдушно?

Адже були найближчими, але несподівано всі спалили до нуля.

Згоряємо як попіл.

То ненавидиш, то любиш, усередині тебе битва.

Підставлю щоку другу, адже нема більше значення.

Ти знаєш, це пройде і все залишиться позаду.

Найважливіше зберегти те світло що всередині.

Інакше не правильно, за що так ненавидимо відчайдушно?

Адже були найближчими, але несподівано всі спалили до нуля.

Згоряємо як попіл, неправильно.

Защо так ненавидимо відчайдушно?

Адже були найближчими, але несподівано всі спалили до нуля.

Згоряємо як попіл.

Неправильно…

Неправильно…

Неправильно…

Неправильно…

Неправильно…

Защо так ненавидимо відчайдушно?

Адже були найближчими, але несподівано всі спалили до нуля.

Згоряємо як попіл, неправильно.

Защо так ненавидимо відчайдушно?

Адже були найближчими, але несподівано всі спалили до нуля.

Згоряємо як попіл.