Остров Питера Пэна - Вис Виталис

Это сумерки семьдесят пятого года

Я попил молока я ложусь на живот

Мне почти что шесть лет, я жду маму с работы,

Ее пока нет, она скоро придет.

У меня есть друг, он живет на Алабяна,

У меня есть пластмассовый меч и шелом,

Я хочу, только чтобы скорей пришла мама,

Я боюсь лишь теней за кухонным столом.

ПРИПЕВ:

Эй… Эй…

Я все еще здесь

Я все еще здесь

Мы пойдем на парад на девятое мая,

А еще мне купили игрушечный танк,

А еще мы катались вчера на трамвае

Я смотрел из окна на другие места,

А в сарае за домом у нас живут осы,

А на Новый Год к нам придет Дед Мороз

Мама знает ответы на все-все вопросы,

Мама убережет от печали и слез

Я малыш, я один, я жду маму с работы

Фонарей за окном парафиновый свет

Мама скоро придет, даст мне чая и меда

И как будто бы не было всех этих лет

И как не было всех страхов, потерей и болей

Я не буду стареть.

Я не буду расти.

Я протаял гляделку в морозном узоре.

Мы увидимся вскоре.

Уже без пяти.

Це сутінки сімдесят п'ятого року

Я попив молока я кладуся на живот

Мені майже шість років, я чекаю маму з роботи,

Її поки що немає, вона скоро прийде.

У мене є друг, він живе на Алабяна,

У мене є пластмасовий меч і шелом,

Я хочу, тільки щоб швидше прийшла мама,

Я боюся лише тіней за кухонним столом.

ПРИСПІВ:

Гей... Гей...

Я все ще тут

Я все ще тут

Ми підемо на парад на дев'яте травня,

А ще мені купили іграшковий танк,

А ще ми каталися вчора на трамваї

Я дивився з вікна на інші місця,

А в сараї за домом у нас живуть оси,

А на Новий Рік до нами прийде Дід Мороз

Мама знає відповіді на всі питання,

Мама вбереже від печалі і сліз

Я малюк, я один, я чекаю маму з роботи

Ліхтарів за вікном парафінове світло

Мама скоро прийде, дасть мені чаю і меду

І ніби би не було всіх цих років

І як не було всіх страхів, втратою та болею

Я не буду старіти.

Я не буду рости.

Я протаяв дивитися в морозному візерунку.

Ми побачимося незабаром.

Вже без п'яти.