Мой адмирал - Виктория Дайнеко, Любэ

Море прячется за туманами в небо серое, в тучи рваные,

За горизонт вдали.

Караван идёт, расчищая путь, этот минный след нужно обмануть —

За нами корабли.

Ждут приказ матросы, ждёт сигнал адмирал.

И готовы сорваться вперед — ураган.

Припев:

Синее море, закаты до боли,

Синее море и запах дождя, да туман.

Синее море, затишье перед боем,

И письмо от любимой он снова читал,

Лишь три слова: «Останься в живых, адмирал!»

И дрожит вода и гудит вода, залп за залпом, град минного огня,

И с нами адмирал.

Море и война, и любовь одна, мы поднимем флаг,

Грянем мы: «Ура!

За веру, за царя!»

Она шепчет тихо, как молитву, слова,

Лишь три слова: «Останься в живых, адмирал!»

Припев:

Синее море, закаты до боли,

Синее море и запах дождя, да туман.

Синее море, один после боя,

Он письмо её снова и снова читал,

Лишь три слова: «Останься в живых, адмирал!»

«Мой адмирал такой далёкий, милый друг мой, слышишь,

С глубокой нежностью, я думаю о Вашей жизни,

И если б знали Вы, я всё бы отдала за то,

Чтобы увидеть Вас, услышать, прикоснуться к Вам, мой милый.

Мой адмирал, я точно знаю, что когда-нибудь мы будем вместе,

И если не на этом свете, то на том,

Мой адмирал, я буду ждать тебя, я буду ждать всегда».

Лишь три слова: «Останься в сердцах, адмирал!»

Море ховається за туманами в небо сіре, у хмари рвані,

За горизонт вдалині.

Караван йде, розчищаючи шлях, цей мінний слід треба обдурити.

За нами кораблі.

Чекають наказ матроса, чекає сигнал адмірал.

І готові зірватися вперед — ураган.

Приспів:

Синє море, заходи до болю,

Синє море і запах дощу, так туман.

Синє море, затишшя перед боєм,

І лист від любимої він знову читав,

Лише три слова: «Залишся в живих, адмірал!»

І тремтить вода і гуде вода, залп за залпом, град мінного вогню,

І з нами адмірал.

Море і війна, і любов одна, ми піднімемо прапор,

Гримнемо ми: «Ура!

За віру, за царя!

Вона шепоче тихо, як молитву, слова,

Лише три слова: «Залишся в живих, адмірал!»

Приспів:

Синє море, заходи до болю,

Синє море і запах дощу, так туман.

Синє море, один після бою,

Він лист її знов і знову читав,

Лише три слова: «Залишся в живих, адмірал!»

«Мій адмірал такий далекий, милий друже мій, чуєш,

З глибокою ніжністю, я думаю про Вашого життя,

І якщо б знали Ви, я все би віддала за то,

Щоб побачити Вас, почути, доторкнутися до вас, мій любий.

Мій адмірал, я точно знаю, що коли-небудь ми будемо разом,

І якщо не на цьому світлі, то на цьому,

Мій адмірал, я чекатиму тебе, я чекатиму завжди».

Лише три слова: «Залишся в серцях, адмірал!»