Varvara Pavlovna - Vanessa Paradis

Belle, mais belle pour qui?

Qui lui sourit?

Lui écrit l’ennui?

Belle, sous son ombrelle, sur la perspective Nevski.

Qui lui rendra la vie?

La Neva, la Neva s’en va.

Elle emmène son espoir, son petit mouchoir de soie.

Varvara Pavlovna pleure de peur, elle vient de découvrir la douleur.

La nuit, quand elle prie pour pas qu’il meure

Elle voit les hommes, des soldats, l’empereur.

Là, un soir de juin, là, derrière les rideaux vénitiens

J’ai vu s’en aller le fiancé de Varvara.

Varvara Pavlovna pleure de peur.

Cette immense profondeur, c’est son cœur.

Varvara n'écoutera plus ses sœurs, elle aime le silence et la pudeur.

Varvara Pavlovna pleure de peur, elle vient de découvrir la douleur.

La nuit, quand elle prie pour pas qu’il meure

Elle voit les hommes, des soldats, l’empereur.

Varvara Pavlovna pleure de peur.

Cette immense profondeur, c’est son cœur.

Varvara n'écoutera plus ses sœurs, elle aime le silence et la pudeur.

Красиво, але красиво для кого?

Хто йому посміхається?

Написати йому нудьгу?

Белль, під її парасолькою, на Невському проспекті.

Хто поверне його до життя?

Нева, Нева йде геть.

Вона бере свою надію, свій маленький шовковий носовичок.

Варвара Павлівна плаче від страху, щойно відкрила біль.

Вночі, коли вона молиться, щоб він не помер

Вона бачить чоловіків, солдатів, імператора.

Там одного червневого вечора, там за венеціанськими завісами

Я бачив, як Варварів наречений пішов.

Варвара Павлівна плаче від страху.

Ця величезна глибина — його серце.

Варвара більше не буде слухати сестер, вона любить тишу і скромність.

Варвара Павлівна плаче від страху, щойно відкрила біль.

Вночі, коли вона молиться, щоб він не помер

Вона бачить чоловіків, солдатів, імператора.

Варвара Павлівна плаче від страху.

Ця величезна глибина — його серце.

Варвара більше не буде слухати сестер, вона любить тишу і скромність.