Parole di cristallo - Valerio Scanu

Ossessionato da parole di cristallo,

che si infrangono volando giù,

il tuo dolore non sarà più mio,

quel «non amore"rimarrà tuo.

Io me ne vado, è naturale,

non mi cercare,

non fermarmi più.

Portami il cuore, fallo per te,

rimarrò un sogno, vagherò in te…

Non resto qui ossessionato dall’ipotesi.

Io mi rifiuto di amarti in un modo che non mi appartiene,

che non ci fa bene.

Non resto qui, ossessionato dall’ipotesi.

Io mi rifiuto di soccombere,

non credere sia facile mollare tutto è così.

Il tempo guarisce, rimargina, amore diceva quel viso,

che freddo rimase a guardare la soglia del suo paradiso.

Lasciandomi solo a fissare o un specchio che non fa più male.

Me ne andrò libero dai tuoi rimpianti, freddissimo amore.

Non resto qui ossessionato dall’ipotesi.

Io mi rifiuto di amarti in un modo che non mi appartiene,

che non ci fa bene.

Non resto qui, ossessionato dall’ipotesi.

Io mi rifiuto di soccombere, non credere sia facile mollare tutto è così.

Freddo come l’aria, assente ormai vuota di emozioni e brividi di noi.

Dissolverò quel mio ricordo di te, svanirai.

Non resto qui ossessionato dall’ipotesi.

Io mi rifiuto di amarti in un modo che non mi appartiene,

che non ci fa bene.

Non resto qui, ossessionato dall’ipotesi.

Io mi rifiuto di soccombere, non credere sia facile mollare tutto è così.

Одержимий кришталевими словами,

що крах, коли вони летять вниз,

твій біль більше не буде моїм,

що «не любов» залишиться вашим.

Я йду, це природно,

не шукай мене

не зупиняй мене більше.

Принеси моє серце, зроби це для тебе,

Я залишуся мрією, буду блукати в тобі...

Тут я не одержимий гіпотезою.

Я відмовляюся любити тебе так, що мені не належить,

що не добре для нас.

Я не залишуся тут, одержимий гіпотезою.

Я відмовляюся піддаватися,

не вір, що легко кинути все ось так.

Час лікує, лікує, любов сказала це обличчя,

як холодно стояв, дивлячись на поріг свого раю.

Залишивши мене одного дивитися або дзеркало, яке більше не боляче.

Я звільнюся від твого жалю, найхолодніша любов.

Тут я не одержимий гіпотезою.

Я відмовляюся любити тебе так, що мені не належить,

що не добре для нас.

Я не залишуся тут, одержимий гіпотезою.

Я відмовляюся піддаватися, не вірю, що легко кинути все ось так.

Холодний, як повітря, відсутній тепер без емоцій і тремтіння від нас.

Я розвію свою пам'ять про тебе, ти зникнеш.

Тут я не одержимий гіпотезою.

Я відмовляюся любити тебе так, що мені не належить,

що не добре для нас.

Я не залишуся тут, одержимий гіпотезою.

Я відмовляюся піддаватися, не вірю, що легко кинути все ось так.