Mi Manchi Tu - Valerio Scanu

Mi manca il tempo che volevo avere, mi manca la luca che dovevo seguire,

mi mancano le penne con le quali scrivere, le paure che volevo distruggere,

le parole che volevo imparare, la chitarra che dovevo accordare,

però di più mi manchi tu.

Mi manca il mobile della cucina, la porta rotta della cantina, mi manca il

fiore sulla finestra che con un po' di vento faceva festa e l’espressione che

dovevo fare per non farti preoccupare, però di più mi manchi tu.

Se io potessi starti vicino fino all’ultimo respiro, guardare avanti senza

perdere mai il filo ed azzerarmi.

Sacrificarsi per una cosa che ha il sapore di domani, non ha importanza se non

sei più come prima per ricominciare.

Mi manca la sveglia alle sette e mezza, i compiti in classe, mangiare in fretta,

mi manca il classon del vicino di casa, le giocate a calcio dentro la caserma,

mi manca la fine di una barzelletta e l’emozione di una sigaretta,

però di più mi manchi tu.

Mi manca il vento, mi manca il mare, la sabbia bagnata che si deve asciugare,

mi manca lo sguardo di chi non sa ancora cosa significa amare, il diario dove

scrivevo tutto, mi manca tutto, però di più mi manchi tu.

Se io potessi starti vicino fino all’ultimo respiro, guardare avanti senza

perdere mai il filo ed azzerarmi.

Sacrificarsi per una cosa che ha il sapore di domani, non ha importanza se non

sei più come prima per ricominciare.

Sacrificarsi per una cosa che ha il sapore di domani, non ha importanza se non

sei più come prima per ricominciare.

(Grazie a stefy per questo testo)

Я сумую за часом, який я хотів мати, я сумую за світлом, якому довелося йти,

Я сумую за ручками, якими я можу писати, за страхами, які я хотів знищити,

слова, які я хотів вивчити, гітару, яку я мав налаштувати,

але найбільше за тобою сумую.

Я сумую за кухонною шафою, за зламаними дверима льоху, я сумую за

квітка на вікні, яка влаштувала вечірку з невеликим вітром і виразом, який

Мені потрібно було не турбувати вас, але я сумую за тобою більше.

Якби я міг залишатися поруч із тобою до останнього подиху, то з нетерпінням чекай без нього

ніколи не втрачати ланцюжок і скидати себе.

Пожертвувати собою заради того, що має смак завтра, не має значення, якщо ні

ви більше схожі на те, щоб почати спочатку.

Я сумую за пів на сьому будильник, домашнє завдання, швидко їсти,

Я сумую за сусідським класом, ти граєш у футбол у казармі,

Я сумую за закінченням жарту і хвилюванням від сигарети,

але найбільше за тобою сумую.

Я сумую за вітром, я сумую за морем, за мокрим піском, що потребує висихання,

Мені не вистачає погляду того, хто ще не знає, що означає любити, щоденника де

Я все написав, за всім сумую, але найбільше за тобою.

Якби я міг залишатися поруч із тобою до останнього подиху, то з нетерпінням чекай без нього

ніколи не втрачати ланцюжок і скидати себе.

Пожертвувати собою заради того, що має смак завтра, не має значення, якщо ні

ви більше схожі на те, щоб почати спочатку.

Пожертвувати собою заради того, що має смак завтра, не має значення, якщо ні

ви більше схожі на те, щоб почати спочатку.

(Спасибі stefy за цей текст)