Валерия - Валерий Меладзе

Валерия, ты ли это, милый друг?

Где же так долго ты постигала жизнь?

Валерия, можно многое вернуть,

Сядь со мной рядом, все о себе скажи.

Расскажи мне не спеша,

Чем жила твоя душа,

Как ты шла извилистой линией жизни?

Не словам поверю я,

А глазам Валерии.

Синим как морская даль,

Печальным как осень.

Не словам поверю я,

А глазам Валерии.

Синим как морская даль,

Печальным как осень.

Помнишь так же капал дождь,

Словно скрывая слезы твои?

Ну, что ж.

Расскажи мне не спеша,

Чем жила твоя душа,

Как ты шла извилистой линией жизни?

Не словам поверю я,

А глазам Валерии.

Синим как морская даль,

Печальным как осень.

Не словам поверю я,

А глазам Валерии.

Синим как морская даль,

Печальным как осень.

Не словам поверю я,

А глазам Валерии.

Синим как морская даль,

Печальным как осень.

Не словам поверю я,

А глазам Валерии.

Синим как морская даль,

Печальным как осень.

Валеріє, чи це ти, любий друже?

Де ж так довго ти осягала життя?

Валерія, можна багато чого повернути,

Сядь зі мною поряд, все про себе скажи.

Розкажи мені не поспішаючи,

Чим жила твоя душа

Як ти йшла звивистою лінією життя?

Не слів повірю я,

А очам Валерії.

Синім як морська далечінь,

Сумним як осінь.

Не слів повірю я,

А очам Валерії.

Синім як морська далечінь,

Сумним як осінь.

Пам'ятаєш так само капав дощ,

Немов приховуючи твої сльози?

Ну що ж.

Розкажи мені не поспішаючи,

Чим жила твоя душа

Як ти йшла звивистою лінією життя?

Не слів повірю я,

А очам Валерії.

Синім як морська далечінь,

Сумним як осінь.

Не слів повірю я,

А очам Валерії.

Синім як морська далечінь,

Сумним як осінь.

Не слів повірю я,

А очам Валерії.

Синім як морська далечінь,

Сумним як осінь.

Не слів повірю я,

А очам Валерії.

Синім як морська далечінь,

Сумним як осінь.