Не уходи - Валерий Меладзе

Ты была нежна, как фиалка,

Я тебя сорвал осторожно,

Чтобы не опали лепестки.

Ты тогда чуть слышно сказала:

«Счастье долго длиться не может,

В памяти его ты сбереги».

И закрылись двери в небо,

И погасли огоньки.

Дни летели, годы бежали,

Ветры мне в затылок дышали,

И срывал я разные цветы.

Было много в жизни смысла,

А осталась только ты.

Ти була ніжна, як фіалка,

Я тебе зірвав обережно,

Щоб не опали пелюстки.

Ти тоді чутно сказала:

«Щастя довго тривати не може,

У пам'яті його ти збережи».

І зачинилися двері в небо,

І погасли вогники.

Дні летіли, роки бігли,

Вітри мені в потилицю дихали,

І зривав я різні квіти.

Було багато в житті сенсу,

А залишилася тільки ти.