Чего ты хочешь от меня? - Валерий Меладзе

Странно ведь, себя обманывать.

Когда расставлены все точки по местам.

Заново исчезнуть в мареве.

И прыгнуть в облако с высокого моста.

Кажется, все изменяется.

И бесконечного давно в природе нет.

Пол шага до твоего лица.

И я как будто в первый раз увидел свет.

Возьми себе на память, что было между нами.

И что не сбылось — тоже возьми.

Возьми себе на память, засыпанный снегами.

Свой дивно-перевернутый мир.

Но дай, наконец, понять — Чего ты хочешь от меня?

— Чего ты хочешь?

— Чего ты хочешь от меня?

— Чего ты хочешь?

Незачем, менять нам мелочи.

Свою огромную, наивную мечту.

Незачем, терять иллюзии.

Играть по правилам и полюбить не ту.

Все идет и все меняется.

А мы по прежнему стоим на пол пути.

Пол шага до твоего лица.

А мне их, кажется, и за год не пройти.

Возьми себе на память, что было между нами.

И что не сбылось — тоже возьми.

Возьми себе на память, засыпанный снегами.

Свой дивно-перевернутый мир.

Но дай, наконец, понять — Чего ты хочешь от меня?

— Чего ты хочешь?

— Чего ты хочешь от меня?

— Чего ты хочешь?

Возьми себе на память, что было между нами.

И что не сбылось — тоже возьми.

Возьми себе на память, засыпанный снегами.

Свой дивно-перевернутый мир.

Но дай, наконец, понять — Чего ты хочешь от меня?

— Чего ты хочешь?

— Чего ты хочешь от меня?

— Чего ты хочешь?

Адже дивно, себе обманювати.

Коли всі точки розставлені по місцях.

Наново зникнути у мареві.

І стрибнути в хмару з високого мосту.

Здається все змінюється.

І нескінченного давно у природі немає.

Підлога кроку до твого обличчя.

І я начебто вперше побачив світло.

Візьми собі на згадку, що було між нами.

І що не справдилося - теж візьми.

Візьми собі на згадку, засипаний снігами.

Свій чудово-перевернутий світ.

Але дай, нарешті, зрозуміти: Чого ти хочеш від мене?

- Чого ти хочеш?

- Чого ти хочеш від мене?

- Чого ти хочеш?

Нема чого, міняти нам дрібниці.

Свою величезну, наївну мрію.

Нема чого, втрачати ілюзії.

Грати за правилами та полюбити не ту.

Все йде і змінюється.

А ми, як і раніше, стоїмо на підлогу шляху.

Підлога кроку до твого обличчя.

А мені їх, здається, за рік не пройти.

Візьми собі на згадку, що було між нами.

І що не справдилося - теж візьми.

Візьми собі на згадку, засипаний снігами.

Свій чудово-перевернутий світ.

Але дай, нарешті, зрозуміти: Чого ти хочеш від мене?

- Чого ти хочеш?

- Чого ти хочеш від мене?

- Чого ти хочеш?

Візьми собі на згадку, що було між нами.

І що не справдилося - теж візьми.

Візьми собі на згадку, засипаний снігами.

Свій чудово-перевернутий світ.

Але дай, нарешті, зрозуміти: Чого ти хочеш від мене?

- Чого ти хочеш?

- Чого ти хочеш від мене?

- Чого ти хочеш?