Юля - Вадим Кузема

Я тихо уборку сделал в квартире,

Смыл горечи боль жестокой измены.

Она улетела с ним на Майорку,

Я полетел на свидание в Вену

Юля, Юля, Юля,

Я многих видел, многое успел,

Но вдруг от робкого смешного поцелуя

Я как парнишка в пятом классе обомлел.

Мы принимали с ней парады венских улиц,

Нам улыбались в след шеренги фонарей.

И я по жизни шел свободно, не сутулясь,

Подозреваю потому что рядом с ней.

И прилетел в Берлин довольный и смущенный,

И пил вино, и был вообще без задних ног.

И не сказать, что я был по уши влюбленный,

Раздался тихий, но настойчивый звонок.

И сразу в дамки мне пройти не получилось,

Ты делать выводы об этом не спеши.

И чтобы в этой жизни с нами не случилось

Я благодарен за спасение души.

Я тихо прибирання зробив у квартирі,

Змив гіркоти біль жорстокої зради.

Вона полетіла з ним на Майорку,

Я полетів на побачення у Відню

Юля, Юля, Юля,

Я багатьох бачив, багато чого встиг,

Але раптом від смішного поцілунку

Я як хлопчина в п'ятому класі обімлів.

Ми приймали з неї паради віденських вулиць,

Нам усміхалися вслід шеренги ліхтарів.

І я по життю йшов вільно, не стулячись,

Підозрюю, бо поряд з нею.

І прилетів у Берлін задоволений і збентежений,

І пив вино, і був взагалі без задніх ніг.

І не сказати, що я був по вуха закоханий,

Пролунав тихий, але наполегливий дзвінок.

І відразу в дамки мені пройти не вийшло,

Ти робити висновки про це не поспішай.

І щоб в цьому житті з нами не сталося

Я вдячний за спасіння душі.