Знаю - Віктор Павлік

До чужого саду закотилась

Моя доля перстенем, заколисала

Моє серце пісня чарівна

І вона прийшла, мов з небес зійшла,

І мені сказала:

«До чужого саду закотилась

Твоя доля перстенем

Та вона не знала,

Що когось любов’ю зігріла,

Та не в добрий час

Закохала нас, розцвіла й зів'яла».

У чужому саду квітка моя

Розцвіла, то була радість

Та радість недовго була.

Я тепер у тім саду

Свою долю не знайду, знаю.

Приспів:

Знаю, винна не вона,

Знаю, а любов не зна

Того, що в серці моєму

Навіки одна.

Знаю, винна не вона,

Знаю, всесвіт поміж нас

І серце плаче, як плаче

Самотня струна.

Серце заплаче, як плаче

Самотня струна.

До чужого саду закотилась

Моя доля перстенем, заколисала

Моє серце пісня чарівна

І вона прийшла, мов з небес зійшла,

І мій спокій вкрала.

У чужому саду квітка моя

Розцвіла, то була радість

Та радість недовго була.

Я тепер у тім саду

Свою долю не знайду, знаю.

Приспів (2)