Унесенные любовью - Віктор Павлік

Мы не встретились случайно,

Это было просто тайно для нас, для нас,

Мы пройти могли бы мимо,

Только пробил вдруг незримо наш час, наш час,

Неслучившаяся встреча,

Телефонная предтеча потом, потом,

Знаем только мы с тобою,

Унесённый любовью в наш дом вдвоём.

Я не муж, ты не жена,

Стакан вина и сигарета,

На двоих одна вина,

Как песня, что ещё не спета,

Снег кружится, а во мне

Ты, словно осень, колобродишь,

Только жаль, в случайном сне

Так редко ты ко мне приходишь.

Про любовь давай ни слова,

Я сегодня бестолковый.

Не злись и не сердись,

Просто звёзды будут падать,

Просто лишних слов не надо и всё, уймись,

Я глаза твои целую,

Я ко всем тебя ревную, свела с ума,

Взглядом от тебя хмелеешь,

Что хотела, то имеешь сама, сама.

Я не муж, ты не жена,

Стакан вина и сигарета,

На двоих одна вина,

Как песня, что ещё не спета,

Снег кружится, а во мне

Ты, словно осень, колобродишь,

Только жаль, в случайном сне

Так редко ты ко мне приходишь.

Только жаль, в случайном сне

Так редко ты ко мне приходишь.

Ми не зустрілися випадково,

Це було просто таємно для нас, для нас,

Ми пройти могли би повз,

Тільки пробив раптом незримо наш час, наш час,

Невідбулася зустріч,

Телефонна предтеча потім, потім,

Знаємо тільки ми з тобою,

Віднесений любов'ю в наш будинок удвох.

Я не чоловік, ти не жена,

Склянка вина і сигарета,

На двох одна вина,

Як пісня, що ще не заспівала,

Сніг паморочиться, а во мені

Ти, неначе осінь, колобродиш,

Тільки шкода, у випадковому сні

Так рідко ти до мене приходиш.

Про кохання давай жодного слова,

Я сьогодні безглуздий.

Не злись і не сердись,

Просто зірки будуть падати,

Просто зайвих слів не треба і все, вгамуйся,

Я очі твої цілую,

Я до всім тебе ревну, звела з розуму,

Поглядом від тебе хмелієш,

Що хотіла, то маєш сама, сама.

Я не чоловік, ти не жена,

Склянка вина і сигарета,

На двох одна вина,

Як пісня, що ще не заспівала,

Сніг паморочиться, а во мені

Ти, неначе осінь, колобродиш,

Тільки шкода, у випадковому сні

Так рідко ти до мене приходиш.

Тільки шкода, у випадковому сні

Так рідко ти до мене приходиш.