Соблюдай дистанцию - Урфин Джюс

Из убежища ума

Через форточки ресниц

Вниз на улицу, где льется,

Через край толпа.

Я бросаю

Просветленный…

взгляд.

Я парю внутри себя:

Что мне с ними говорить?

Я боюсь себя связать

С незнакомым

Человеком.

Лучше взять его в пипетку,

Осторожно, как микроба,

Поднести его небрежно

К объективу микроскопа…

Изучение закончу —

И забуду, кем он был.

Недовольны?

Вряд ли лучше

Чтоб меня он заразил

Ожиданьем перемен,

Неизбежностью разлуки —

Я же хрупок как фарфор…

Уберите ваши руки!

Из убежища ума

Через форточки ресниц

Вниз на улицу, где льется,

Через край толпа.

Я бросаю

Просветленный…

взгляд.

Кто клянет меня — жесток,

Что он знает обо мне?

Мне так хочется порой

Очутиться среди них.

Голоса мамочки и папочки из недр подсознания:

Соблюдай дистанцию

Осторожность — прежде всего!!!

Соблюдай дистанцию

Нету дела ни до кого!

З притулку розуму

Через кватирки вій

Вниз на вулицю, де ллється,

Через край натовп.

Я кидаю

Просвітлений…

погляд.

Я парю в собі:

Що мені з ними говорити?

Я боюся себе зв'язати

З незнайомим

Людиною.

Краще взяти його в піпетку,

Обережно, як мікроба,

Піднести його недбало

До об'єктиву мікроскопа…

Вивчення закінчу —

І забуду, ким він був.

Невдоволені?

Навряд чи краще

Щоб мене він заразив

Очікуванням змін,

Неминучістю розлуки —

Я ж крихкий як фарфор...

Заберіть ваші руки!

З притулку розуму

Через кватирки вій

Вниз на вулицю, де ллється,

Через край натовп.

Я кидаю

Просвітлений…

погляд.

Хто кляне мене — жорстокий,

Що він знає про мене?

Мені так хочеться часом

Опиниться серед них.

Голоси матусі і папочки з надр підсвідомості:

Дотримуйся дистанції

Обережність - перш за все!

Дотримуйся дистанції

Немає справи ні до кого!