Это конец - Умка и Броневик

Раньше ты в столовой собирал обьедки,

Презирая теплые сухие клетки.

Раньше ты ходил в разодранной жилетке

И не знал где будешь ночевать.

Иногда по пьяни ночевал у Светки,

У метро, как водится, аскал монетки.

В белом холодильнике искал креветки,

А потом расшатывал кровать.

А вот теперь ты живёшь в этом доме,

Где есть и стены и крыша, и пол,

И чтоб поесть ты садишься за стол

И ты знаешь что это конец.

А раньше ты ночевал где попало,

Без подушки и без одеяла,

И будил тебя мент на скамейке

И на лестничной клетке жилец.

Ты сидишь на стуле, держишь нож и вилку,

Ты «Войну и Мир» листаешь как «Мурзилку»,

Ни один мустанг не скачит по затылку,

Ни один не доебётся мент.

Отшвырнув Толстого, открываешь Пруста,

В стриженной башке заброшенно и пусто,

Сумерки на улице, в усах капуста,

Где-то были сигареты «Кент».

Пр2:

А раньше ты ночевал где попало,

Без подушки и без одеяла,

И будил тебя мент на скамейке

И на лестничной клетке жилец.

И ты находишь бычок по привычке,

Ты уныло берёшься за спички,

Ты поджигаешь всю эту контору,

И ты знаешь, что это конец… F

конец…

конец…

конец…

конеЦ…

Раніше ти в їдальні збирав об'їдки,

Зневажаючи теплі сухі клітини.

Раніше ти ходив у роздертий жилетці

І не знав де будеш ночувати.

Іноді по п'яні ночував у Світки,

У метро, ​​як водиться, аскал монетки.

У білому холодильнику шукав креветки,

А потім розхитував ліжко.

А ось тепер ти живеш в цьому будинку,

Де є і стіни і дах, і підлога,

І щоб поїсти ти сідаєш за стол

І ти знаєш, що це кінець.

А раніше ти ночував де завгодно,

Без подушки і без ковдри,

І будив тебе мент на лавці

І на сходової клітці жилець.

Ти сидиш на стільці, тримаєш ніж і виделку,

Ти «Війну і Мир» гортаєш як «Мурзилку»,

Жоден мустанг не скачає по потилиці,

Жоден не доможеться мент.

Відкинувши Толстого, відкриваєш Пруста,

У стриженій голові занедбано і порожньо,

Сутінки на вулиці, вусах капуста,

Десь були цигарки "Кент".

Пр2:

А раніше ти ночував де завгодно,

Без подушки і без ковдри,

І будив тебе мент на лавці

І на сходової клітці жилець.

І ти знаходиш бичок за звичкою,

Ти похмуро берешся за сірники,

Ти підпалюєш всю цю контору,

І ти знаєш, що це кінець… F

кінець…

кінець…

кінець…

кінець…