Пой, как птица - Умка и Броневик

Пой как птица, если не можешь не петь,

Если можешь не петь — не пой.

Кто на горло себе наступил, как медведь —

Никогда не уйдёт в запой.

Кто на горло себе наступил, как медведь —

Никогда не уйдёт в запой.

Кто любимой врезал ногой в живот,

Селезёнку разбив на куски,

Тот, наверно, уже никогда не умрёт,

Никогда не умрёт с тоски.

Тот, наверно, уже никогда не умрёт,

Никогда не умрёт с тоски.

Оставь мне на косяк зелёного льда,

Оставь надежду, всяк входящий сюда.

Оставь, оставь её мне, я поплыву по волне

Туда, куда течёт речная вода.

Оставь, оставь её мне, я поплыву по волне

Туда, куда течёт речная вода.

Кто отдал морфину шестнадцать лет,

А потом хозяину — два,

У того на утро после котлет

Никогда не болит голова.

У того на утро после котлет

Никогда не болит голова.

Кто ушёл в Израиль и там по ночам

На большую воет луну —

Никогда по узким своим плечам

Подобрать не сможет жену.

Никогда по узким своим плечам

Подобрать не сможет жену.

Оставь мне на косяк зелёного льда,

Оставь надежду, всяк входящий сюда.

Оставь, оставь её мне, помчусь на белом коне

Туда, где от копыт не видно следа.

Оставь, оставь её мне, помчусь на белом коне

Туда, где от копыт не видно следа.

Пой как птица, если не можешь не петь,

Если можешь не петь — не пой.

Кто на горло себе наступил, как медведь —

Никогда не уйдёт в запой.

Ты боишься в зеркало посмотреть,

Ты боишься проститься с собой.

Пой как птица, если не можешь не петь,

Если можешь не петь — не пой.

Пой как птица, если не можешь не петь,

Если можешь не петь — не пой.

Оставь мне на косяк зелёного льда,

Оставь надежду, всяк входящий сюда.

Оставь, оставь её мне, я поплыву по волне

Туда, куда течёт речная вода.

Оставь, оставь её мне, я поплыву по волне

Туда, куда течёт речная вода.

Співай як птах, якщо не можеш не співати,

Якщо можеш не заспівати — не співай.

Хто на горло собі настав, як ведмідь.

Ніколи не піде в запій.

Хто на горло собі настав, як ведмідь.

Ніколи не піде в запій.

Хто коханій врізав ногою в живот,

Селезінку розбивши на шматки,

Той, мабуть, уже ніколи не помре,

Ніколи не помре з туги.

Той, мабуть, уже ніколи не помре,

Ніколи не помре з туги.

Залиш мені на косяк зеленого льоду,

Залиш надію, кожен, хто входить сюди.

Облиш, залиши її мені, я попливу по хвилі

Туди, куди тече річкова вода.

Облиш, залиши її мені, я попливу по хвилі

Туди, куди тече річкова вода.

Хто віддав морфіну шістнадцять років,

А потім господарю — два,

У того на ранок після котлет

Ніколи не болить голова.

У того на ранок після котлет

Ніколи не болить голова.

Хто пішов у Ізраїль і там по ночами

На велику виє місяць |

Ніколи по вузьких своїх плечах

Підібрати не зможе дружину.

Ніколи по вузьких своїх плечах

Підібрати не зможе дружину.

Залиш мені на косяк зеленого льоду,

Залиш надію, кожен, хто входить сюди.

Облиш, залиши її мені, помчуся на білому коні

Туди, де від копит не видно сліду.

Облиш, залиши її мені, помчуся на білому коні

Туди, де від копит не видно сліду.

Співай як птах, якщо не можеш не співати,

Якщо можеш не заспівати — не співай.

Хто на горло собі настав, як ведмідь.

Ніколи не піде в запій.

Ти боїшся в дзеркало подивитися,

Ти боїшся попрощатися з собою.

Співай як птах, якщо не можеш не співати,

Якщо можеш не заспівати — не співай.

Співай як птах, якщо не можеш не співати,

Якщо можеш не заспівати — не співай.

Залиш мені на косяк зеленого льоду,

Залиш надію, кожен, хто входить сюди.

Облиш, залиши її мені, я попливу по хвилі

Туди, куди тече річкова вода.

Облиш, залиши її мені, я попливу по хвилі

Туди, куди тече річкова вода.