Land - Týr

Homeland we’re leaving, we are retreiving

Our right to stand alone, we cannot stay here

Fear not what must be, we must cross the sea

On our own

Standing alone

Always we got by on our own

Under stormy skies through rain, wind and raging sea

Head into the unknown, leave behind

Bonds that may bind, circumstance that keep us behind

Rise to meet the day, hold high torches passed throught time

Fear not what you might find.

Ver sterk mín sál á køldu náttarvakt

Har eingi altarljós til gudar brenna

Har hvør ein vón av fannkava var takt

Og hjarta ongan hita meir kann kenna

Ver stór mín sál sum rúmdar kalda tøgn

Ið eina er, tá sloknar lívsins søgn.

Roads are long and oceans far and wide

Nights are cold and skies are dark and gray

Ride the autumn wind and evening tide

Time is long and land is far away

Out on the sea

Waitng for me

Storms are raging violently

Still we sail on silently.

We seek to tame the torrents and tides

Master the mights

Sail with me across the raging sea

Write your tale into eternity

Still we’ve sighted only sea till now

As we sail I sometimes wonder how

Rest in the twilight, I have gained insight

Since the deeds of younger days

Now I’m wiser, raise my eyes gaze across the sea

And recall when we sailed away

Sought a new way

How I longed for far far away

In the sun set glow

I dreamt of another land

A thousand years from that day

Cattle die

Kinsmen will die

I myself must die too someday

All are mortal men, but fair fame will never fade

For the man who wins it.

Ver sterk mín sál á køldu náttarvakt

Har eingi altarljós til gudar brenna

Har hvør ein vón av fannkava var takt

Og hjarta ongan hita meir kann kenna

Ver stór mín sál sum rúmdar kalda tøgn

Ið eina er, tá sloknar lívsins søgn.

Roads are long and oceans far and wide

Nights are cold and skies are dark and gray

Ride the autumn wind and evening tide

Time is long and land is far away

Out on the sea

Waitng for me

Storms are raging violently

Still we sail on silently

We seek to tame the torrents and tides

Master the mights

Sail with me across the raging sea

Write your tale into eternity

Still we’ve sighted only sea till now

As we sail I sometimes wonder how far to Asgaard.

Батьківщину ми залишаємо, ми повертаємось

Наше право залишатися на самоті, ми не можемо залишатися тут

Не бійтеся того, що має бути, ми повинні перетнути море

Самостійно

Стоячи на самоті

Завжди ми обходилися самостійно

Під бурхливим небом крізь дощ, вітер і бурхливе море

Вирушайте в невідоме, залишайте позаду

Узи, які можуть зв’язувати, обставини, які тримають нас позаду

Підніміться назустріч дню, тримайте високі факели, пережиті через час

Не бійтеся того, що можете знайти.

Ver sterk mín sál á køldu náttarvakt

Har eingi altarljós til gudar brenna

Har hvør ein vón av fannkava var takt

Og hjarta ongan hita meir kann kenna

Ver stór mín sál sum rúmdar kalda tøgn

Ið eina er, tá sloknar lívsins søgn.

Дороги довгі, а океани далекі

Ночі холодні, а небо темне й сіре

Покататися на осінньому вітрі та вечірньому припливі

Час довгий, а земля далека

На морі

Чекає мене

Бурі лютують

Ми все-таки пливемо далі безшумно.

Ми прагнемо приборкувати потоки та припливи

Опануйте міць

Плисти зі мною по розбурханому морю

Запиши свою казку у вічність

Але поки що ми бачили тільки море

Поки ми пливемо, я інколи дивуюся, як

Спочивай у сутінках, я отримав розуміння

З діл молодих днів

Тепер я мудріший, підійми очі на море

І згадайте, коли ми відпливли

Шукав новий шлях

Як я прагнув далеко-далеко

На сонце сяє

Я мріяв про іншу землю

Тисяча років з того дня

Худоба гине

Родичі помруть

Я сам теж колись мушу померти

Усі люди смертні, але справедлива слава ніколи не згасне

Для людини, яка виграє.

Ver sterk mín sál á køldu náttarvakt

Har eingi altarljós til gudar brenna

Har hvør ein vón av fannkava var takt

Og hjarta ongan hita meir kann kenna

Ver stór mín sál sum rúmdar kalda tøgn

Ið eina er, tá sloknar lívsins søgn.

Дороги довгі, а океани далекі

Ночі холодні, а небо темне й сіре

Покататися на осінньому вітрі та вечірньому припливі

Час довгий, а земля далека

На морі

Чекає мене

Бурі лютують

Ми все-таки пливемо далі безшумно

Ми прагнемо приборкувати потоки та припливи

Опануйте міць

Плисти зі мною по розбурханому морю

Запиши свою казку у вічність

Але поки що ми бачили тільки море

Коли ми пливемо, я іноді думаю, як далеко до Асґарда.