How Far To Asgaard - Týr

A journey, with which we attempt to look beyond our boundaries

To answer questions asked for centuries

Will it not only leave us with more and greater mysteries

That’s the question, that is

What keeps me rowing, I’m sick of this strife

I don’t know where we’re going, we trusted Leif

He said, «You'll see Vineland is out there

I can take us there I know where we are going

Don’t deny your need for knowing how far

All goes on and where the oceans end

The autumn wind and evening tide will take us through Midgaard

Still we’ve sighted only sea till now

As we sail I sometimes wonder how far to Asgaard

Greatness lies within the silence of the ocean

Where we end is not our decision

And though hidden, fate is fixed with no evasion

All men should try to live each

Day for the evening, each week for the end

Each summer for the winter, each life for death

Tell me, does this all have a meaning

And Leif Ericsson just stared into the distance

And asked the questions, «How far does it

All go on and where do oceans end

The autumn wind and evening tide will take us through Midgaard

Still we’ve sighted only sea till now

As we sail I sometimes wonder how far to Asgaard

Dagurin skín so fagurliga

Komið er hægst á summarið

Подорож, у якій ми намагаємося зазирнути за межі

Щоб відповісти на запитання, які задавалися століттями

Чи це не залишить нас з дедалі більшими таємницями

Це питання, тобто

Те, що змушує мене веслувати, мені набридло від цієї сварки

Я не знаю, куди ми йдемо, ми довіряли Лейфу

Він сказав: «Ви побачите, що там є Vineland

Я можу відвезти нас туди, я знаю, куди ми їдемо

Не заперечуйте свою потребу знати, як далеко

Усе триває і там, де закінчуються океани

Осінній вітер і вечірній приплив пронесуть нас Крізь Мідґаард

Але поки що ми бачили тільки море

Коли ми пливемо, я іноді думаю, як далеко до Асґарда

Велич криється в тиші океану

Де ми закінчуємо — це не наше рішення

І хоча прихована, доля вирішується без ухилення

Усі чоловіки повинні намагатися жити

День на вечір, кожен тиждень на кінець

Кожне літо за зиму, кожне життя за смерть

Скажіть, чи все це має сенс?

А Лейф Ерікссон просто дивився в далечінь

І ставив запитання: «Як далеко це

Усе продовжується і де закінчуються океани

Осінній вітер і вечірній приплив пронесуть нас Крізь Мідґаард

Але поки що ми бачили тільки море

Коли ми пливемо, я іноді думаю, як далеко до Асґарда

Dagurin skin so fagurliga

Komið er hægst á summarið