Sempre Balla - Txarango

Pot semblar que el món badalla

Pot semblar quieta la nit

Però no t’adormis al meu pit que sempre balla

Que a la vall dels adormits el meu cor no hi fa parada

El cant de les encantades se l’emporta bosc endins

Un record truca a la porta

Les notes apagades d’una vella cançó

Sensacions que jo ja creia mortes

Però avui, avui recordo el teu cos

La dansa el deliri de l’estança

La llum de la teva habitació

Fortes i més fortes batzegades

Que avui, avui tot em parla amb el teu nom

La gent torna a les cases s’ha acabat la funció

Una vella senyora escombra el teatre dels malsons

Camino quan tot calla i he comptat amb les mans

Les poques finestres enceses d’una ciutat

Que guarden la nit lila amb el record dels anys

I no apaguen la flama perque no arribi demà

Avui recordo el teu cos

La dansa el deliri de l’estança

La llum de la teva habitació

Fortes i més fortes batzegades

Que avui, avui tot em parla amb el teu nom

La gent torna a les cases s’ha acabat la funció

Una vella senyora escombra el teatre dels malsons

Camino quan tot calla i he comptat amb les mans

Les poques finestres enceses d’una ciutat

Que guarden la nit lila amb el record dels anys

I no apaguen la flama perque no arribi demà

Може здатися, що світ позіхає

Вночі може здатися тихим

Але не засни на моїх грудях, які завжди танцюють

Щоб у долині сплячої моє серце не зупинялося

Спів зачарованих несе її в ліс

У двері стукає спогад

Нудні ноти старої пісні

Почуття, які я вже вважав мертвими

Але сьогодні, сьогодні я згадую твоє тіло

Танець - це марення кімнати

Світло у вашій кімнаті

Сильні і сильні удари

Що сьогодні, сьогодні все говорить зі мною в твоє ім’я

Люди повертаються додому, функція закінчена

Літня жінка підмітає театр кошмарів

Я ходжу, коли все мовчить і я порахував руки

Кілька освітлених вікон у місті

Щоб берегли бузкову ніч з пам’яттю літ

І не гасіть полум’я до завтра

Сьогодні я згадую твоє тіло

Танець - це марення кімнати

Світло у вашій кімнаті

Сильні і сильні удари

Що сьогодні, сьогодні все говорить зі мною в твоє ім’я

Люди повертаються додому, функція закінчена

Літня жінка підмітає театр кошмарів

Я ходжу, коли все мовчить і я порахував руки

Кілька освітлених вікон у місті

Щоб берегли бузкову ніч з пам’яттю літ

І не гасіть полум’я до завтра