La Petita Rambla del Poble Sec - Cesk Freixas, Txarango

Assegut a la Plaça del Sortidor

Aquí t’espero, com si fos el primer bar

La Boheme, on comença el carrer Blai

Que és la petita rambla del Poble Sec

Parla’m de la pluja que ha plogut

D’imatges molles als miralls damunt l’asfalt

Potser és per això que el teatre està tan buit

Potser és per això que avui sento tan buides les meves mans

Tornarem a posar els peus damunt la sorra

A la platja de Barcelona alguna nit de juliol

I escriurem que no ens prendran mai més la vida

Que donem veu a les veles quan cantem rumbes al port

Parla’m de la vida que ha de vindre

De tots els homes que estimen als altres homes

Et pregunto si existeix la humanitat

Si hem de declarar la guerra a algun exèrcit d’ignorants

Mira, jo ja t’he vist plorar

I creu-me quan et dic que em passa igual

Quan em cantes les cançons mentre treballes

Assenyalant-me els dubtes com martells dins del meu cap

Tornarem a posar els peus damunt la sorra…

Mentre a la cuina s’acumulen

Els plats i els gots del sopar d’ahir a la nit

Tinc por de posar ordre a aquesta vida

O de fer-ho quan ja sigui massa tard

Penso, quina sort tenir cançons

Per explicar-te que a vegades sóc al fons

I treure l’energia necessària

Per lluitar i sobreviure en aquest maleït món

Tornarem a posar els peus damunt la sorra…

Сидіння на площі Сортідор

Я чекаю тебе тут, наче перший бар

La Boheme, де починається вулиця Блей

Це маленький бульвар Poble Sec

Розкажи мені про дощ

Від м’яких образів до дзеркал на асфальті

Можливо, тому в театрі так порожньо

Можливо, тому мої руки сьогодні такі порожні

Ми знову поставимо ноги на пісок

На пляжі в Барселоні в липневу ніч

І ми напишемо, що вони більше ніколи не заберуть у нас життя

Що ми даємо голос вітрилам, коли співаємо румбу в порту

Розкажи мені про майбутнє життя

З усіх чоловіків, які люблять інших чоловіків

Цікаво, чи існує людство

Якщо ми повинні оголосити війну армії неосвічених людей

Дивись, я вже бачив, як ти плачеш

І повір мені, коли я скажу, що мені байдуже

Коли ти співаєш мені пісні під час роботи

Вказуючи на мої сумніви, як молотки в голові

Ми знову поставимо ноги на пісок…

Поки накопичується на кухні

Тарілки та келихи вчорашнього вечора

Я боюся навести лад у цьому житті

Або зробити це, коли вже пізно

Я думаю, як пощастило мати пісні

Скажу вам, іноді я на задньому плані

І отримайте необхідну енергію

Боротися і вижити в цьому проклятом світі

Ми знову поставимо ноги на пісок…