Дома дыма - TumaniYO

Тут либо тебя, либо ты кого-то

Солдатам в рядах терракота собирать пыль беззаботно

На плечах слоями плотными.

Ждать оттепели на проводе

И тени в холодной комнате стелят под потолок темени;

По ступеням вверх

В Вавилоновой башне - многоэтажке нашей

Где слышен лишь громкий кашель -

Тут мы становились старше даже

Без уроков старших

То, что уготовлено нам там

Среди руин построенных нами -

И не веря своим глазам

Мы забываемся среди зданий (Yo, man)

Некуда бежать из вольера границ.

Ёу!

Всё тут по части принципа чисто

Волей неволей, но оступись

И ты рухнешь, как домино

Баритона на медленный перебор;

Пару строк по биту, -

Обшарпанный микрофон обо всём этом!

Get down!

У каждого своё гетто, с местным сюжетом -

Где мы потерялись в душных квадратных метрах

Метаясь между огнём и порывами ветра

Сменились тут поколения до белого коления;

Берут кредит доверия, чтобы открыть двери!

Мои дома - дома дыма

Под колыбель ретиво уснут беспробудно на века

Тут осталась половина, ровно половина

Того, что я не знал и не буду знать!

Мои дома - дома дыма

Под колыбель ретиво уснут беспробудно на века

Тут осталась половина, ровно половина

Того, что я не знал и не буду знать!

(Мои дома - дома дыма)

От перемены мест мы не меняемся

В личном пространстве тесно

Ангел и бес на плечах по соседству

Гнут свою линию вместе

Всё это треснет когда-то по швам

Жребии брошены — надо решать нам

Как не потерять баланс там

Где дела далеко не фонтан

Touch Down в зону противовеса

И задохнувшись в пыльной панели

Где чащи беспредел и терни

Но только байки вещает телек нам

Рваный календарь на числе тринадцатом

Имеет свойство повторяться

Все спрятались в панцирь

Чтобы не слышать имя своё по рации

И всё также в тумане мой Альбион, -

Тихая гавань севших на мель

Перспективы видимой - ноль;

Но это неважно, поверь;

back in the day!

Прилетит бумерангом соль на раны -

Независимо от расы и ранга

В жизни горькая хапка

Через ноздри выйдет без остатка!

И так дома вонзаются в небеса

Мы на разных полюсах

Ищем что-то живое

В наших убитых глазах!

Пыль и прах под ногами зимним узором

Посреди бесконечного пепла

Докурили до фильтра, чтобы

Забыться в этих побитых стенках

Мои дома - дома дыма

Под колыбель ретиво уснут беспробудно на века

Тут осталась половина, ровно половина

Того, что я не знал и не буду знать!

Мои дома - дома дыма

Под колыбель ретиво уснут беспробудно на века

Тут осталась половина, ровно половина

Того, что я не знал и не буду знать!

(Мои дома - дома дыма)

Тут або тебе, або ти когось

Солдатам у лавах теракоту збирати пил безтурботно

На плечах шарами щільними.

Чекати відлиги на дроті

І тіні в холодній кімнаті стелять під стелю темряви;

Східцями вгору

У Вавилоновій вежі – багатоповерхівці нашій

Де чутний лише гучний кашель

Тут ми ставали старшими навіть

Без уроків старших

Те, що уготоване нам там

Серед руїн збудованих нами -

І не вірячи своїм очам

Ми забуваємося серед будівель (Yo, man)

Нема куди бігти з вольєра кордонів.

Йоу!

Все тут щодо принципу чисто

Волею неволею, але оступися

І ти звалишся, як доміно

Баритона на повільний перебір;

Пари рядків по биті, -

Обшарпаний мікрофон про все це!

Get down!

Кожен має своє гетто, з місцевим сюжетом.

Де ми загубилися у задушливих квадратних метрах

Метаючись між вогнем та поривами вітру

Змінилися покоління до білого покоління;

Беруть кредит довіри, щоб відчинити двері!

Мої будинки - будинки диму

Під колиску ретиво заснуть безпробудно на віки

Тут залишилася половина, рівно половина

Того, що я не знав і не знатиму!

Мої будинки - будинки диму

Під колиску ретиво заснуть безпробудно на віки

Тут залишилася половина, рівно половина

Того, що я не знав і не знатиму!

(Мої будинки - будинки диму)

Від зміни місць ми не міняємось

В особистому просторі тісно

Ангел і біс на плечах по сусідству

Гнуть свою лінію разом

Все це колись тріснуть по швах

Жереб кинуто — треба вирішувати нам

Як не втратити баланс там

Де справи далеко не фонтан

Touch Down у зону противаги

І задихнувшись у курній панелі

Де гущавина свавілля і терни

Але тільки байки мовить телевізор нам

Рваний календар на числі тринадцятому

Має властивість повторюватися

Усі сховалися в панцир

Щоб не чути своє ім'я по рації

І все також у тумані мій Альбіон, -

Тиха гавань тих, що сіли на мілину

Перспективи видимої – нуль;

Але це не має значення, повір;

back in the day!

Прилетить бумерангом сіль на рани

Незалежно від раси та рангу

У житті гірка хапка

Через ніздрі вийде без залишку!

І так вдома встромляються в небеса

Ми на різних полюсах

Шукаємо щось живе

У наших убитих очах!

Пил і порох під ногами зимовим візерунком

Серед нескінченного попелу

Докурили до фільтра, щоб

Забути у цих побитих стінках

Мої будинки - будинки диму

Під колиску ретиво заснуть безпробудно на віки

Тут залишилася половина, рівно половина

Того, що я не знав і не знатиму!

Мої будинки - будинки диму

Під колиску ретиво заснуть безпробудно на віки

Тут залишилася половина, рівно половина

Того, що я не знав і не знатиму!

(Мої будинки - будинки диму)