Простые ценности - ЦельРазгром

Меня толкали в спину и что-то вслед кричали.

Вследствии мочалил по земле лицом отчаянным.

Привычка старая — жаловаться до скончания,

Люди кричали ночами — кричал и я.

Прошлое за шкирку тащит плотно и куда-то в будку.

В воздухе летает сомнение.

Воздух грязный жутко.

Вопрос тогда, все просто так и коль стучишь, откроют —

Где доброта ваша была, и где моя порою?

Молодой рассказывал, как он мечтает перед сном,

Разворовать страну до щепок, а потом — валить за кордон.

Досыта там, босый там, с рожей неумытой — дурень,

Думаешь, что там мечта и дым идет от дури.

Что такое дом?

Стены на фундаменте с крышей

Или очаг с камином, — вещи на порядок выше.

Спроси у деда, что в Сталинграде брал вершину.

Спроси, пока не поздно, он знает долю львиную.

Припев:

Ценности простые и каждодневные вроде —

Поджигать мосты, не боясь терять угодья.

Ломая веру, любви перерезая вены,

Все потерять однажды или сохранить уверенно?

Ценности простые и каждодневные впрочем.

Незаметно тают дни — забываем дом отчий.

Охраняй веру!

Любовь в сердце лелея —

Сохранить не повредив, вот пример здравой затеи.

У него глаза слезятся и дрожь в голосе.

Потерял все абсолютно он, ошибки молодости.

Глотая семь с босыми, не доставать просил.

Господи спаси!

— Кричал, что было сил — Россия.

Толще рутины, та еще картина!

Тащит на дно казалось офис, кредиты, квартира,

Тупая теща, тупая работа разносчиком,

Сменить бы быт, одет и сыт, и все бы было б проще.

Вроде, как три годика дочурке стукнет в пятницу,

Не смог сдержать улыбку сам, она так улыбается.

Бежит встречать, а он то с горяча подумал глупость грешную,

В итоге он ушел — и он пропал конечно же.

Таких историй много — это капля в море.

Теряя сотни судеб, все же поразмыслить стоит.

Простые ценности становятся потерей сложной,

А слово «Поздно» — убивает понемножку.

Припев:

Ценности простые и каждодневные вроде —

Поджигать мосты, не боясь терять угодья.

Ломая веру, любви перерезая вены,

Все потерять однажды или сохранить уверенно?

Ценности простые и каждодневные впрочем.

Незаметно тают дни — забываем дом отчий.

Охраняй веру!

Любовь в сердце лелея —

Сохранить не повредив, вот пример здравой затеи.

Мене штовхали в спину і щось слідом кричали.

Згодом мочалив по землі обличчям відчайдушним.

Звичка стара — скаржитися до кінця,

Люди кричали ночами—кричав і я.

Минуле за шкірку тягне щільно і кудись у будку.

У повітрі літає сумнів.

Повітря брудне страшно.

Питання тоді, все просто так і коли стукаєш, відкриють —

Де ваша доброта була, і де моя часом?

Молодий розповідав, як він мріє перед сном,

Розкрадати країну до щіпок, а потім — валити за кордон.

Досить там, босий там, з рожею невмитою — дурень,

Думаєш, що там мрія і дим іде від дурниці.

Що таке будинок?

Стіни на фундаменті з дахом

Або вогнище з каміном, — речі на порядок вище.

Запитай у діда, що в Сталінграді брав вершину.

Запитай, поки не пізно, він знає частку левову.

Приспів:

Цінності прості і щоденні на кшталт—

Підпалювати мости, не боячись втрачати угіддя.

Ломаючи віру, кохання перерізаючи вени,

Все втратити одного разу чи зберегти впевнено?

Цінності прості і щоденні втім.

Непомітно тануть дні — забуваємо будинок батьків.

Охороняй віру!

Любов у серце плекає —

Зберегти не пошкодивши, ось приклад здорової витівки.

У нього очі сльозяться і тремтіння в голосі.

Втратив усе абсолютно він, помилки молодості.

Ковтаючи сім із босими, не діставати просив.

Господи спаси!

— Кричав, що було сил — Росія.

Товще рутини, та ще картина!

Тягне на дно здавалося офіс, кредити, квартира,

Тупа теща, тупа робота рознощиком,

Змінити б побут, одягнений і сит, і все би було б простіше.

Начебто, як три роки доньці стукне в п'ятницю,

Не зміг стримати усмішку сам, вона так усміхається.

Біжить зустрічати, а він з гаряча подумав дурість грішну,

В результаті він пішов і він пропав звичайно ж.

Таких історій багато — це крапля в морі.

Втрачаючи сотні доль, все ж подумати варто.

Прості цінності стають втратою складною,

А слово «Пізно» вбиває потроху.

Приспів:

Цінності прості і щоденні на кшталт—

Підпалювати мости, не боячись втрачати угіддя.

Ломаючи віру, кохання перерізаючи вени,

Все втратити одного разу чи зберегти впевнено?

Цінності прості і щоденні втім.

Непомітно тануть дні — забуваємо будинок батьків.

Охороняй віру!

Любов у серце плекає —

Зберегти не пошкодивши, ось приклад здорової витівки.