J'ai rien prévu pour demain - Tryo

J’ai rien prévu pour demain

Mais c’est déjà bien d’y penser

Et je pense que demain matin

J’aurai du mal à me lever

Je n’ferai pas 39 heures pour 35 francs de l’heure

Et vos 5000 francs de bonheur, j’en veux même pas pour mon 4 heures

OK, je me lève un peu tard, j’enchaîne direct sur un pétard

Je sais que ma vie ne va pas vers les dollars

Que pourraient me rapporter ma guitare?

Ma vie n’est qu’une utopie

Un monde tranquille sans trop d’hypocrisie

Ou tout le monde a compris

Que donner à quelqu’un, c’est se faire un ami

Où sont les politiciens qui savent que j’existe?

Ceux qui pourraient dès demain nous mettre sur la bonne piste

J’insiste, dès maintenant je veux voir la liste

De tous les indiens du Front de libération utopiste

Qui va se mouiller pour les droits de l’enfant?

Que tout le monde ait droit à un appartement?

Apparemment, personne n’est prêt à aller de l’avant

C’est vrai que pour pouvoir penser, il faut avoir du temps

Le pouvoir, les dollars, l’exploitation, le marché noir

Ça laisse très peu de temps à ceux qui crèvent sur le trottoir

Plus d’espoir pour y croire juste quelques cauchemars

Même plus droit à un rêve, juste à une vie illusoire

Pourrions nous avoir du temps pour savoir qui on est?

Pour s’occuper de nos enfants, connaitre nos voisins de palier?

Pour que les fêtes du week-end puissent s'étendre à toute la semaine

Pour qu’les connards du FN s’alimentent plus sur nos problèmes

Pourrions-nous avoir du temps pour discuter avec l’ennemi?

Pour draguer une des caissières qui bosse au Monoprix

Pour faire du sport, pour boire un verre, s’occuper d’la qualité de l’air

Pour aller voir tout là haut comment va notre univers

Je ne vis plus pour un système

Qui va contre la nature humaine

Qui nous fait croire que nos gènes

Ont opté pour le travail à la chaîne

Un monde où on nous enchaîne

Aux valeurs de la haine

Fais-lui croire, fais lui croire que tu l’aimes

Pour plus tard à la Toussaint, lui porter des chrysanthèmes

Pourrions-nous avoir du temps pour croire en Dieu?

Pourrions-nous rester enfant avant de devenir vieux?

Pourrions-nous avoir un peu de vent dans nos cheveux?

Ça parait pas important mais c’est très bon pour eux

Pourrions-nous avoir du temps pour admirer la nature?

Pour respirer autre chose que des hydrocarbures

Pour ne plus voir l’Amazonie se transformer en tas de sciure

Pour se faire une idée du présent un soupçon du futur

Pourrions-nous avoir du temps pour apprendre à vivre ensemble?

Pour ne pas être chacun dans notre coin si la terre tremble

Pour acheter c’qu’on a besoin ou pour pouvoir vendre

Ce qui nous sert à rien et rend envieux le voisin

Я нічого не планую на завтра

Але добре подумати про це

А я думаю завтра вранці

Мені буде важко вставати

Я не буду робити 39 годин за 35 франків на годину

І твої 5000 франків щастя, я навіть не хочу їх на свої 4 години

Добре, я встаю трохи пізно, іду прямо до петарди

Я знаю, що моє життя не про долари

Що моя гітара може зробити для мене?

Моє життя просто утопія

Тихий світ без зайвого лицемірства

Де всі зрозуміли

Що подарувати комусь – це зробити друга

Де політики, які знають про моє існування?

Ті, хто міг би завтра вивести нас на правильний шлях

Я наполягаю, зараз я хочу побачити список

З усіх індіанців Утопічного фронту визволення

Хто буде мочити за права дитини?

Що кожен має право на квартиру?

Мабуть, ніхто не готовий рухатися вперед

Правда, щоб вміти думати, треба мати час

Влада, долари, експлуатація, чорний ринок

Це залишає дуже мало часу для тих, хто помирає на тротуарі

Немає більше надії повірити лише кільком кошмарам

Ще більше право на мрію, просто на ілюзорне життя

Чи можемо ми мати час, щоб дізнатися, хто ми?

Щоб піклуватися про наших дітей, знати наших сусідів?

Тож вечірки вихідного дня можуть розтягнутися на весь тиждень

Щоб придурки з ФН більше харчувалися нашими проблемами

Чи могли б ми встигнути посперечатися з ворогом?

Загравати з одним із касирів, які працюють у Monoprix

Займатися спортом, випити, подбати про якість повітря

Щоб побачити там, як живе наш Всесвіт

Я більше не живу для системи

що суперечить людській природі

Хто змушує нас вірити, що наші гени

Вибрали роботу на складальній лінії

Світ, де ми прикуті

До цінностей ненависті

Змусьте її повірити, змусьте її повірити, що ви її любите

А потім на День усіх святих принесіть їй хризантеми

Чи можемо ми встигнути повірити в Бога?

Чи можемо ми залишитися дитиною, поки не постарімо?

Чи може ми мати трохи вітру в нашому волоссі?

Здається, це не важливо, але це дуже добре для них

Чи можемо ми мати час, щоб помилуватися природою?

Дихати чимось іншим, крім вуглеводнів

Щоб перестати бачити, як Амазонка перетворюється на купу тирси

Щоб отримати відчуття сьогодення, натяк на майбутнє

Чи можемо ми мати час, щоб навчитися жити разом?

Не бути всім у нашому кутку, якщо земля трясеться

Щоб купити те, що нам потрібно, або щоб мати можливість продати

Те, що нам не приносить користі і викликає заздрість ближнього