Complainte De La Blanche Biche - Tri Yann

Celles qui vont au bois c’est la mère et la fille,

La mère va chantant et la fille soupire.

«- Qu’a vous à soupirer ma blanche Marguerite,

— J'ai bien trop d’ire en moi et n’ose vous le dire.

Je suis fille le jour et la nuit blanche biche

La chasse est après moi des barons et des princes.

Et mon frère Renaud qui est encore le pire;

Allez ma mère, allez, bien promptement lui dire

Qu’il arrête ses chiens jusqu'à demain midi.

— Où sont tes chiens Renaud, et la chasse gentille?

— Ils sont dedans le bois, à courre blanche biche.

Arrête les Renaud, arrête je t’en prie!

Trois fois les a cornés, de son cornet de cuivre.

A la troisième fois, la blanche biche est prise.

Mandons le dépouilleur, qu’il dépouille la biche.

Celui qui la dépouille dit: «Je ne sais que dire… "

Elle a le cheveu blond et le sein d’une fille.

«A tiré son couteau, en quartiers il l’a mise

On en fait un dîner aux barons et aux princes.

— «Nous voici tous sied, hors ma sœur Marguerite.

— Vous n’avez qu'à manger, suis la première assise,

Ma tête est dans le plat et mon cœur aux chevilles.

Mon sang est répandu par toute la cuisine.

Et sur vos noirs charbons mes pauvres os s’y grillent.

"

Celles qui vont au bois c’est la mère et la fille,

La mère va chantant et la fille soupire.

«- Qu’a vous à soupirer ma blanche Marguerite,

— J'ai bien trop d’ire en moi et n’ose vous le dire.

"

Un Soleil pour l'éternité.

Хто в ліс ходить, то мати і дочка,

Мати йде співати, а дочка зітхає.

«Що з тобою, моя біла Маргарито,

«У мені занадто багато гніву, і я не смію тобі сказати.

Я дівчина вдень і вночі біла лань

Полювання за мною барони й князі.

І мій брат Рено, який навіть найгірший;

Давай, мама, давай, дуже швидко їй скажи

Нехай зупинить своїх собак до завтрашнього полудня.

«Де твої собаки, Рено, і ніжне полювання?»

— Вони в лісі, лань білогона.

Зупиніть Рено, будь ласка, зупиніться!

Тричі рогатий їх своїм мідним корнетом.

На третій раз береться біла лань.

Накажемо шкурішку зняти шкуру з лані.

Той, хто її роздягає, каже: "Я не знаю, що сказати..."

У неї світле волосся і дівочі груди.

«Витяг ножа, у чверті поклав

Готується обід для баронів і князів.

«Тут ми всі доречні, крім моєї сестри Маргаріт.

«Ти маєш тільки їсти, я перше місце,

Моя голова в тарілці, а серце в щиколотках.

Моя кров пролита по всій кухні.

А на твоєму чорному вугіллі печуться мої бідні кістки.

"

Хто в ліс ходить, то мати і дочка,

Мати йде співати, а дочка зітхає.

«Що з тобою, моя біла Маргарито,

«У мені занадто багато гніву, і я не смію тобі сказати.

"

Сонце для вічності.