Den första gång jag såg dig - Tommy Körberg

Den första gång jag såg dig, det var en sommardag

På förmiddagen, då solen lyste klar

Och ängens alla blommor av många hundra slag

De stodo bugade i par vid par

Och vinden drog så saktelig, och nere invid stranden

Där smög en bölja kärleksfullt till snäckan uti sanden

Den första gång jag såg dig, det var en sommardag

Den första gång jag tog dig uti handen

Den första gång jag såg dig, då glänste sommarskyn

Så bländande som svanen i sin skald

Då kom det ifrån skogen, från skogens gröna bryn

Liksom ett jubel utav fåglars ljud

Då ljöd en sång från himmelen så skön som inga flera

Det var den lilla lärkan grå, så svår att observera

Den första gång jag såg dig, då glänste sommarskyn

Så bländande och grann som aldrig mera

Och därför när jag ser dig, om och i vinterns dag

Då drivan ligger glittrande och kall

Nog hör jag sommarns vindar och lärkans friska slag

Och vågens brus i alla fulla fall

Nog tycker jag ur dunig bädd sig gröna växter daga

Med blåklint och med klöverblad, som älskande behaga

Att sommarsolen skiner på dina anletsdrag

Som rodna och som stråla och betaga

Вперше я побачив тебе, це був літній день

Вранці, коли яскраво світило сонце

І всіх квітів лугових багато сотень видів

Вони стояли схилившись парами

А вітер так повільно дмухнув, і внизу біля берега

Там хвиля любовно сповзла до равлика на піску

Вперше я побачив тебе, це був літній день

Перший раз я взяв тебе за руку

Коли я тебе вперше побачив, літнє небо засяяло

Такий же сліпучий, як лебідь у панцирі

Потім прийшло з лісу, із зелених узлісся

Як радість від пташиного голосу

Тоді пісня з неба зазвучала так гарно, як ніхто інший

Це був маленький жайворон сірий, його так важко спостерігати

Коли я тебе вперше побачив, літнє небо засяяло

Такий же сліпучий і близький, як ніколи

І тому коли я вас бачу, якщо і в день зими

Тоді дрейф блискучий і холодний

Напевно, я чую літні вітри і свіжі удари жайворонка

І звук хвилі у всіх випадках

Напевно я думаю з пухової грядки зелені рослини день

З волошками та з листям конюшини, як люблячий

Щоб літнє сонце світило на твої риси

Настільки ж рум’янистий і такий же сяючий і захоплюючий