...och en som vandrar - Tomas Andersson Wij

Jag födde i här och jag fick samma namn

Som hans som kände hålen i Jesu hand

Tvivlaren och tvillingen till dig

Och alla de som vandrar

Vi bodde trångt i utkanten av stan

De hade sparat gröna fläckar till oss barn

Och byggt så att den enkla människan kunde leva lagom goda livet

Längst väggen i en stänkfärgskorridor

Drog leden sina blyertsstreck i nio år

Och jag lärde mig att krympa

För här spöades den starke av den svage

Och jag byggde mig en stege utav ord

Såg mitt namn tryckt i svart på varje frukostbord

De sa du kan ta dig hela vägen upp

Bara fortsätt klättra

De sa du kan ta dig hela vägen upp

Bara fortsätt klättra

Och jag blev en sån som överger sig fram

På en pub i London träffa jag en kyrkans man

Han sa tänk på vad du ber om och begär

Det kan hända att du får det

Och nu skymmer det i staden som är min

Från sidorutan sipprar höga luften in

Genom gula ljusets tunnlar

Ekar orden stillhet och förtröstan

Och från radion hörs en sorglös melodi

Min bön idag är en kärlek att falla i

Låt mitt liv få vara värt något

Tvivlare är jag och en som vandrar

Ja låt mitt liv få vara värt något

Tvivlare är jag och en som vandrar

Я народила тут і отримала те саме ім’я

Як той, хто відчув діри в руці Ісуса

Сумнівник і близнюк тобі

І всі ті, хто ходить

Ми жили тісно на околиці міста

Вони зберегли зелені плями для нас, дітей

І побудований так, щоб проста людина могла жити досить добре

Уздовж стіни в бризок коридорі

Стежка малювала свої лінії олівцем протягом дев’яти років

І я навчився зменшуватися

Бо тут сильного шмагали слабкі

І я побудував собі драбину зі слів

Бачив моє ім’я, надруковане чорним кольором на кожному столі для сніданку

Вони сказали, що можна піднятися до кінця

Просто продовжуйте підніматися

Вони сказали, що можна піднятися до кінця

Просто продовжуйте підніматися

І я став тим, хто покидає себе

У лондонському пабі я зустрічаю церковника

Він сказав, подумайте про те, що ви просите і просите

Ви можете отримати це

А тепер темно в місті, яке моє

З бічного вікна всередину просочується високе повітря

Через тунелі жовтого світла

Перегукується зі словами тиша і впевненість

І з радіо лунає безтурботна мелодія

Моя сьогоднішня молитва - це любов, у яку можна впасти

Нехай моє життя чогось вартує

Сумнівники - це я і той, хто ходить

Так, нехай моє життя чогось вартує

Сумнівники - це я і той, хто ходить