Neon - Todtgelichter

Ich tauche in ein Meer von Lampen

Ich sehe euch und bin doch allein

Strömend Schatten, Erinnerungen

Vergänglich kreuzende Schicksale

Ein Hauch eines Lebens

Eine Ahnung von Heimat

Gespenstisches Flüstern heuchelt Sinn

Neon lässt eurer Sein verwischen

Und es reißt uns alle fort

Rastlos, haltlos treiben wir

Ein flüchtiges Gefühl einer Wiederkehr

Reisende zwischen Kuppeln aus Licht

Und ich falle durch den Nachthimmel

Eiskalter Wind lässt mich erwachen

Ich traue mich nicht stehen zu bleiben

Denn ich weiß nicht wohin

Ich durchschneide die Stratosphäre

Hat meine Seele einen Anker?

Я пірнаю в море ламп

Я бачу тебе, але я один

Течуть тіні, спогади

Ефемерні долі, що перетинаються

Дотик життя

Відчуття рідного дому

Примарний шепіт прикидається розумом

Неон розмиває вашу істоту

І це тягне нас усіх геть

Неспокійно, невпевнено дрейфуємо

Швидке відчуття повернення

Мандрівники між куполами світла

І я падаю крізь нічне небо

Крижаний холодний вітер будить мене

Я не смію зупинятися

Бо я не знаю, куди йти

Я прорізаю стратосферу

У моєї душі є якір?