John Riley - Tim O'Brien

John Riley came form Galway town in the years of the Irish hunger

And he sailed away to America when the country was much younger

The place was strange and work was scarce and all he knew was farming

So he followed his other Irish friends to a job in the US Army

Adventure calls and some men run, and this is their sad story

Some get drunk on demon rum and some get drunk on glory

They marched down Texas way to the banks of the Rio Grande

They built a fort on the banks above to taunt old Santa Anna

They were treated bad, paid worse, and then the fighting started

The more they fought the less they thought of the damned old US Army

Adventure calls and some men run, and this is their sad story

Some get drunk on demon rum and some get drunk on glory

When the church bells rang on Sunday morn it set his soul a shiver

He saw the Senoritas washing their hair on the far side of the river

John Riley and two hundred more Irish mercenaries

Cast their lot, right or not, south of the Rio Grande

Adventure calls and some men run, and this is their sad story

Some get drunk on demon rum and some get drunk on glory

They fought bravely under the flag of the San Patricios

Till the Yankees soldiers beat them down at the battle of Churubusco

Then fifteen men were whipped like mules

And on the cheeks were hot iron branded

Made to dig the graves of fifty more, who a hanging fate had handed

Adventure calls and some men run, and this is their sad story

Some get drunk on demon rum and some get drunk on glory

John Riley stands and drinks alone at a bar in Vera Cruz

He wonders if it matters much if you win or if you lose

I’m a man who can’t go home, a wanderer, says he

A victim of some wanderlust and divided loyalty

Adventure calls and some men run, and this is their sad story

Some get drunk on demon rum and some get drunk on glory

Джон Райлі прибув із міста Голвей у роки ірландського голоду

І він відплив до Америки, коли країна була набагато молодшою

Місце було дивне, роботи було мало, а все, що він знав, — це фермерство

Тож він послідував за іншими своїми ірландськими друзями на роботу в армії США

Пригоди дзвонять, а деякі чоловіки біжать, і це їхня сумна історія

Хтось напивається демонського рому, а хтось напивається слави

Вони пройшли Техаським шляхом до берегів Ріо-Гранде

Вони побудували форт на берегах угорі, щоб насміхатися над старою Санта-Анною

З ними погано поводилися, гірше платили, а потім почалися бійки

Чим більше вони воювали, тим менше думали про стару прокляту армію США

Пригоди дзвонять, а деякі чоловіки біжать, і це їхня сумна історія

Хтось напивається демонського рому, а хтось напивається слави

Коли в неділю вранці дзвонили церковні дзвони, його душу тремтіло

Він бачив, як сеньйори миють волосся на протилежному боці ріки

Джон Райлі та ще двісті ірландських найманців

Киньте свою участь, праворуч чи ні, на південь від Ріо-Гранде

Пригоди дзвонять, а деякі чоловіки біжать, і це їхня сумна історія

Хтось напивається демонського рому, а хтось напивається слави

Вони хоробро воювали під прапором Сан-Патрісіос

Поки солдати янкі не побили їх у битві при Чурубуско

Тоді п’ятнадцять чоловіків були відбиті, як мули

А на щоках були гаряче залізо з клеймом

Змушений копати могили ще п’ятдесяти, яким доля вручила

Пригоди дзвонять, а деякі чоловіки біжать, і це їхня сумна історія

Хтось напивається демонського рому, а хтось напивається слави

Джон Райлі стоїть і п’є один у барі у Вера-Крус

Він замислюється, чи важливо ви виграєте чи програєте

Я людина, яка не може поїхати додому, мандрівник, каже він

Жертва мандрівки та розділеної лояльності

Пригоди дзвонять, а деякі чоловіки біжать, і це їхня сумна історія

Хтось напивається демонського рому, а хтось напивається слави