Brother Wind - Tim O'Brien

Made up my mind to go Some place so far away, I headed west

Without a sad goodbye

No hugs or tears that way, it’s probably for the best

Sent cards along the way

Said I was looking for a brand new life

I never settled down

My wanderlust would always cut the ties like a knife

Sometimes the lonesome wind

Calls out just like it knows me And on a night like this

When I don’t know where to go, he shows me the way

He knows me, my brother wind

He’s lonely too and he takes me away

I always looked ahead

I was so afraid that I’d be caught behind

Followed a crooked stream

To places I’d never seen and one more highway sign

Just like some other guys

I count the hours 'til the day will end

But it’s not so I can rest

For me it’s the time that’s best for talking to my friend

Cause he knows me, my brother wind

He’s lonely too and he takes me away

Now half my life is gone

The only home I have is open road

My skin is cracked and brown

A mirror to the dessert ground and the dusty wind that blows

I never made a mark

Just scattered footsteps on the shifting sand

Whatever pushes me It’s something only he can understand

He knows me, my brother wind

He’s lonely too and he takes me away

Вирішив поїхати де де так далеко, я рушив на захід

Без сумного прощання

Ніяких обіймів чи сліз у такий спосіб, це, мабуть, і на краще

По дорозі надіслали листівки

Сказав, що шукаю нове життя

Я ніколи не заспокоювався

Моя жага до подорожей завжди розрізала краватки, як ніж

Іноді самотній вітер

Дзвонить так, як знає мене І в таку ночі

Коли я не знаю, куди йти, він показує мені дорогу

Він знає мене, мій брат вітер

Він теж самотній, і він забирає  мене

Я завжди дивився вперед

Я так боявся, що мене затримають

Слідкує за кривим потоком

Місця, які я ніколи не бачив, і ще один дорожній знак

Як і деякі інші хлопці

Я рахую години до кінця дня

Але це не для того, щоб я міг відпочити

Для мене це найкращий час для розмови з моїм другом

Бо він знає мене, мій брат вітер

Він теж самотній, і він забирає  мене

Тепер половина мого життя минула

Єдиний дім, який у мене — відкрита дорога

Моя шкіра потріскана та коричнева

Дзеркало до десертної землі та пилового вітру, що дме

Я ніколи не ставив відмітку

Лише розкидані кроки на мінливому піску

Те, що мене штовхає, це те, що тільки він може зрозуміти

Він знає мене, мій брат вітер

Він теж самотній, і він забирає  мене