Storm - Tim Minchin

Inner North London, top floor flat

All white walls, white carpet, white cat

Rice paper partitions

Modern art and ambition

The host’s a physician

Bright bloke, has his own practice

His girlfriend’s an actress

An old mate of ours from home

And they’re always great fun

So to dinner we’ve come

The fifth guest is an unknown

The hosts have just thrown

Us together for a favour

Cause this girl’s just arrived from Australia

And has moved to North London

And she’s the sister of someone

Or has some connection

As we make introductions

I’m struck by her beauty

She’s irrefutably fair

With dark eyes and dark hair

But as she sits

I admit I’m a little bit wary

Because I notice the tip of the wing of a fairy

Tattooed on that popular area

Just above the derrière

And when she says «I'm Sagittarian»

I confess a pigeonhole starts to form

And is immediately filled with pigeon

When she says her name is Storm

Conversation is initially bright and lighthearted

But it’s not long before Storm gets started:

«You can’t know anything

Knowledge is merely opinion»

She opines, over her Cabernet Sauvignon

Vis-à-vis

Some unhippily

Empirical comment made by me

«Not a good start», I think

We’re only on pre-dinner drinks

And across the room, my wife

Widens her eyes

Silently begs me: «Be nice»

A matrimonial warning

Not worth ignoring

So I resist the urge to ask Storm

Whether knowledge is so loose-weave

Of a morning

When deciding whether to leave

Her apartment by the front door

Or the window on her second floor

The food is delicious and Storm

Whilst avoiding all meat

Happily sits and eats

While the good doctor slightly pissedly

Holds court on some anachronistic aspect of medical history

When Storm suddenly insists:

«But the human body is a mystery!

Science just falls in a hole

When it tries to explain the nature of the soul»

My hostess throws me a glance

She, like my wife, knows there’s a chance

That I’ll be off on one of my rare but fun rants

But I shan’t, my lips are sealed

I just want to enjoy the meal

And although Storm is starting to get my goat

I have no intention of rocking the boat

Although it’s becoming a bit of a wrestle

Because — like her meteorological namesake —

Storm has no such concerns for our vessel:

«Pharmaceutical companies are the enemy

They promote drug dependency

At the cost of the natural remedies

That are all our bodies need

They are immoral and driven by greed

Why take drugs

When herbs can solve it?

Why use chemicals

When homeopathic solvents

Can resolve it?

I think it’s time we all return to live

With natural medical alternatives.»

And try as I like

A small crack appears

In my diplomacy dyke.

«By definition,» I begin

«Alternative Medicine,» I continue

«Has either not been proved to work

Or been proved not to work

Do you know what they call alternative medicine

That’s been proved to work?

Medicine.»

«So you don’t believe

In any natural remedies?»

«On the contrary, Storm;

actually:

Before I came to tea

I took a remedy

Derived from the bark of a willow tree

A painkiller that’s virtually side-effect free

It’s got a weird name

Darling, what was it again?

Maspirin?

Baspirin?

Oh yes, aspirin!

Which I paid about a buck for

Down at the local drugstore.»

The debate briefly abates

As my hosts collect plates

But when they return with desserts

Storm pertly asserts

«Shakespeare said it first:

There are more things in heaven and earth

Than exist in your philosophy

Science is just how we’re trained to look at reality

It doesn’t explain love or spirituality

How does science explain psychics?

Auras, the afterlife, the power of prayer?»

I’m becoming aware

That I’m staring

I’m like a rabbit suddenly trapped

In the blinding headlights of vacuous crap

Maybe it’s the Hamlet she just misquothed

Or the fifth glass of wine I just quaffed

But my diplomacy dyke groans

And the arsehole held back by its stones

Can be held back no more:

«Look, Storm, sorry, I don’t mean to bore ya

But there’s no such thing as an aura!

Reading auras is like reading minds

Or tea leaves, or star signs, or meridian lines

These people aren’t plying a skill

They’re either lying or mentally ill!

Same goes for people who claim they can hear God’s demands

Or spiritual healers who think they’ve got magic hands

«By the way

Why do we think it’s okay

For people to pretend they can talk to the dead?

Isn’t that totally fucked in the head

Lying to some crying woman whose child has died

And telling her you’re in touch with the other side?

I think that’s fundamentally sick

Do we need to clarify here that there’s no such thing as a psychic?

«What, are we fucking two?

Do we actually think that Horton heard a Who?

Do we still believe that Santa brings us gifts?

That Michael Jackson didn’t have facelifts?

Are we still so stunned by circus tricks

That we think that the dead would

Wanna talk to pricks

Like John Edward?»

Storm, to her credit, despite my derision

Keeps firing off clichés with startling precision

Like a sniper using bollocks for ammunition

«You're so sure of your position

But you’re just closed-minded

I think you’ll find

That your faith in science and tests

Is just as blind

As the faith of any fundamentalist.»

«Wow, that’s a good point, let me think for a bit…

Oh wait, my mistake, that’s absolute bullshit.

Science adjusts its views based on what’s observed;

Faith is the denial of observation so that belief can be preserved

If you show me that, say, homeopathy works

Then I will change my mind

I will spin on a fucking dime

I’ll be as embarrassed as hell

Yet I will run through the streets yelling

'It's a miracle!

Take physics and bin it!

Water has memory!

And whilst its memory of a long lost drop of onion juice seems infinite

It somehow forgets all the poo it’s had in it!'

«You show me that it works and how it works

And when I’ve recovered from the shock

I will take a compass and carve 'Fancy That' on the side of my cock!»

Everyone is just staring now

But I’m pretty pissed and I’ve dug this far down

So I figure, in for a penny, in for a pound:

«Life is full of mysteries, yeah

But there are answers out there

And they won’t be found

By people sitting around

Looking serious

And saying 'Isn't life mysterious?'

Let’s sit here and hope

Let’s call up the fucking Pope

Let’s go watch Oprah

Interview Deepak Chopra

«If you wanna watch telly, you should watch Scooby Doo

That show was so cool

Because every time there was a church with a ghoul

Or a ghost in a school

They looked beneath the mask and what was inside?

The fucking janitor or the dude who ran the waterslide

Because throughout history

Every mystery

Ever solved has turned out to be

Not magic

«Does the idea that there might be knowledge

Frighten you?

Does the idea that one afternoon

On Wiki-fucking-pedia might enlighten you

Frighten you?

Does the notion that there may not be a supernatural

So blow your hippy noodle

That you would rather just stand in the fog

Of your inability to Google?

«Isn't this enough?

Just this world?

«Just this beautiful, complex

Wonderfully unfathomable, natural world?

How does it so fail to hold our attention

That we have to diminish it with the invention

Of cheap, man-made myths and monsters?

If you’re so into your Shakespeare

Lend me your ear:

To gild refined gold, to paint the lily

To throw perfume on the violet is just fucking silly

Or something like that

Or what about Satchmo?!

I see trees of green

Red roses too

And fine, if you wish to

Glorify Krishna and Vishnu

In a post-colonial, condescending

Bottled-up and labeled kind of way

Then whatever, that’s okay

But here’s what gives me a hard-on:

I am a tiny, insignificant, ignorant bit of carbon

I have one life, and it is short

And unimportant

But thanks to recent scientific advances

I get to live twice as long

As my great great great great uncleses and auntses

Twice as long to live this life of mine

Twice as long to love this wife of mine

Twice as many years of friends and wine

Of sharing curries and getting shitty

At good-looking hippies

With fairies on their spines

And butterflies on their titties

«And if perchance I have offended

Think but this and all is mended:

We’d as well be 10 minutes back in time

For all the chance you’ll change your mind.»

Внутрішній Північний Лондон, квартира на верхньому поверсі

Усі білі стіни, білий килим, білий кіт

Перегородки з рисового паперу

Сучасне мистецтво та амбіції

Господар – лікар

Яскравий хлопець, має свою практику

Його дівчина актриса

Наш старий приятель із дому

І вони завжди дуже веселі

Отже до обіду ми прийшли

П’ятий гість невідомий

Господарі просто закинули

Ми разом за послугу

Тому що ця дівчина щойно прибула з Австралії

І переїхав до Північного Лондона

І вона чиясь сестра

Або має якийсь зв’язок

Коли ми знайомимося

Я вражений її красою

Вона безперечно справедлива

З темними очима і темним волоссям

Але як вона сидить

Я визнаю, що я трохи обережний

Тому що я помічаю кінчик крила феї

Татуювання на цій популярній ділянці

Трохи вище derrière

І коли вона каже «Я Стрілець»

Я зізнаюся, починає утворюватися голуб

І тут же наповнюється голубом

Коли вона каже, що її звуть Сторм

Розмова спочатку яскрава та легка

Але Шторм почнеться незабаром:

«Ти не можеш нічого знати

Знання — це лише думка»

Вона вважає, що над своїм Каберне Совіньйон

Vis-à-vis

Деякі нехипно

Емпіричний коментар, зроблений мною

«Невдалий початок», я думаю

Ми п’ємо лише напої перед обідом

І через кімнату моя дружина

Розширює очі

Тихо благає мене: «Будь гарним»

Подружнє попередження

Не варто ігнорувати

Тому я противлюся бажанню запитати Шторма

Незалежно від того, чи є знання таким вільним

З ранку

Вирішуючи, чи піти

Її квартира біля вхідних дверей

Або вікно на її другому поверсі

Їжа смачна та буря

При цьому уникайте всього м’яса

Із задоволенням сидить і їсть

Поки добрий лікар злегка розлютився

Виносить суд щодо деякого анахронічного аспекту історії хвороби

Коли Шторм раптом наполягає:

«Але людське тіло це таємниця!

Наука просто падає в яму

Коли він намагається пояснити природу душі»

Моя господиня кидає на мене погляд

Вона, як і моя дружина, знає, що є шанс

Що я буду на один із моїх рідкісних але веселих висловлювань

Але я не буду, мої губи запечатані

Я просто хочу насолодитися їжею

І хоча Шторм починає добувати мою козу

Я не маю наміру розгойдувати човен

Хоча це стає трохи боротьбою

Тому що — як і її метеорологічна тезка —

Шторм не має таких побоювань щодо нашого судна:

«Фармацевтичні компанії – ворог

Вони сприяють розвитку наркотичної залежності

Ціною натуральних засобів

Це все, що потрібно нашому організму

Вони аморальні та керовані жадібністю

Навіщо приймати наркотики

Коли трави можуть це вирішити?

Навіщо використовувати хімікати

При гомеопатичних розчинниках

Чи можна це вирішити?

Я думаю, що нам усім пора повертатися до живого життя

З природними медичними альтернативами.»

І спробуйте, як я люблю

З’являється невелика тріщина

У моїй дипломатичній дамбі.

«За визначенням», починаю я

«Альтернативна медицина», — продовжую я

«Не було доведено, що працює

Або було доведено, що вони не працюють

Чи знаєте ви, що вони називають альтернативною медициною?

Доведено, що це працює?

Ліки."

«Тож ви не вірите

У будь-яких природних засобах?»

«Навпаки, Шторм;

насправді:

До того, як я прийшов до чаю

Я прийняв засіб

Отримують з кори дерева верби

Знеболююче, яке практично не має побічних ефектів

У нього дивна назва

Любий, що це знову було?

Маспірин?

Баспірин?

О так, аспірин!

За який я заплатив близько бакса

У місцевій аптеці.»

Дебати ненадовго затихають

Як мої господарі збирають тарілки

Але коли повертаються з десертами

Шторм щиро стверджує

«Шекспір ​​сказав це першим:

Є більше речей на небесах і на землі

Чим існує у вашій філософії

Наука — це те, як ми навчені дивитися на реальність

Це не пояснює любов чи духовність

Як наука пояснює психіку?

Аури, потойбічне життя, сила молитви?»

Я усвідомлюю

Що я дивлюся

Я як кролик, який раптово потрапив у пастку

У сліпучому світлі безглуздого лайна

Можливо, це Гамлет, якого вона просто неправильно процитувала

Або п’ятий келих вина, який я щойно випив

Але моя дипломатична дамба стогне

І мудак стримався своїми камінням

Більше не можна стримувати:

«Слухай, Сторм, вибач, я не хочу набридати тобі

Але аури не існує!

Читання аури схоже на читання думок

Або листя чаю, або знаки зірок, або меридіани

Ці люди не мають навичок

Вони або брешуть, або психічно хворі!

Те саме стосується людей, які стверджують, що можуть почути Божі вимоги

Або духовні цілителі, які думають, що мають чарівні руки

"До речі

Чому ми думаємо, що це нормально

Щоб люди прикидалися, що вони можуть розмовляти з мертвими?

Хіба це зовсім не в голову

Брехати якійсь плачучій жінці, у якої померла дитина

І сказати їй, що ви спілкуєтеся з іншою стороною?

Я думаю, що це принципово хворо

Чи потрібно нам уточнювати, що екстрасенса не існує?

«Що, ми вдвох трахаємось?

Чи ми справді думаємо, що Хортон чув Хто?

Ми все ще віримо, що Санта приносить нам подарунки?

Що Майкл Джексон не підтягував обличчя?

Невже ми все ще такі приголомшені цирковими трюками

Що ми думаємо, що мертві зробили б це

Хочу поговорити з придурками

Як Джон Едвард?»

Шторм, до її честі, незважаючи на мої глузування

Продовжує відкидати кліше з приголомшливою точністю

Як снайпер, який використовує муки замість боєприпасів

«Ви так впевнені у своїй позиції

Але ти просто замкнутий

Я думаю, ви знайдете

Ваша віра в науку та тести

Такий же сліпий

Як віра будь-якого фундаменталіста.»

«Ого, це гарна думка, дайте мені трохи подумати…

Ой, зачекайте, моя помилка, це абсолютна фігня.

Наука коригує свої погляди на основі спостережень;

Віра — це відмова від спостереження, щоб віру можна було зберегти

Якщо ви покажете мені, що, скажімо, гомеопатія працює

Тоді я передумаю

Я буду крутитися на грібану копійку

Мені буде соромно

І все ж я буду бігати вулицями з криками

«Це диво!

Візьміть фізику і викиньте її!

Вода має пам'ять!

І хоча його пам’ять про давно втрачену краплю цибульного соку здається нескінченною

Він якось забуває всі кали, які в ньому були!»

«Ви показали мені, що це працює і як це працює

І коли я оговтався від шоку

Я візьму циркуль і вирізаю «Fancy That» на боці свого члена!»

Зараз усі просто дивляться

Але я дуже розлючений і закопався так далеко

Тож я розумів, за пенсі, за фунт:

«Життя повне таємниць, так

Але там є відповіді

І їх не знайдуть

Люди, які сидять навколо

Виглядає серйозно

І кажучи: «Хіба життя не таємниче?»

Давайте сидіти тут і сподіватися

Давайте викличемо довбаного Папу

Давайте подивимось на Опру

Інтерв'ю Діпака Чопра

«Якщо ви хочете дивитися телевізор, вам варто подивитися Скубі Ду

Те шоу було таким крутим

Бо кожного разу була церква з упирем

Або привид у школі

Вони заглянули під маску, а що було всередині?

Чобаний двірник або чувак, який катався з водної гірки

Бо протягом всієї історії

Кожна таємниця

Коли-небудь розгадана виявилася

Не магія

«Чи ідея, що може бути знання

налякати вас?

Робить ідею, що одного дня

На Wiki-fucking-pedia може вас просвітити

налякати вас?

Чи є уявлення про те, що надприродного може не бути

Тож роздуйте свою локшину хіпі

Що ви б воліли просто стояти в тумані

Про вашу невміння працювати з Google?

«Хіба цього мало?

Просто цей світ?

«Просто такий гарний, складний

Дивовижно незбагненний світ природи?

Як це так не привертає нашу увагу

Що ми маємо зменшити це винаходом

Про дешеві, рукотворні міфи та монстрів?

Якщо ви так любите свого Шекспіра

Позичте мені своє вухо:

Позолотити чисте золото, розмалювати лілію

Парфумувати фіалку просто безглуздо

Або щось подібне

Або як щодо Satchmo?!

Я бачу зелені дерева

Червоні троянди теж

І добре, якщо ти хочеш

Прославляйте Крішну і Вішну

У постколоніальному, поблажливому

У пляшках і з етикетками

Тоді як завгодно, це нормально

Але ось що мене напружує:

Я крихітна, незначна, неосвічена частинка вуглецю

У мене одне життя, і воно коротке

І неважливо

Але завдяки останнім науковим досягненням

Я проживу вдвічі довше

Як мої прапрапрапрапрародичі дядько та тітка

Удвічі довше, щоб прожити це життя

Вдвічі довше любити цю мою дружину

Вдвічі більше років друзів і вина

Про те, щоб ділитися каррі та ставати лайном

У красивих хіпі

З феями на спині

І метелики на їхніх цицьках

«А якщо випадково я образив

Подумайте, але це і все виправлено:

Ми б також повернулися на 10 хвилин назад у часі

Напевно, ти передумаєш».